Ухвала суду № 139827991, 16.09.2026, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/354/26

Провадження №2/471/369/26

Номер рядка звіту 82

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2026 р. с-ще Братське

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Прокопчук Н.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/354/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Єнакієве, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Горлівський відділ державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Горлівський відділ Державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання права власності та скасування арешту.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4821483000:03:000:0075, право власності на яку зареєстроване в державному реєстрі речових прав на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом 23.04.2018 року. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на все майно, належне позивачу було накладено арешт, а саме:тип обтяження-нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 6536779, зареєстровано 01.08.2014 року, реєстратором Анісімовою Марією Василівною, Єнакієвське міське управління юстиції, рішення про державну реєстрацію від 01.08.2014, виданий на підставі зведеного прав та обтяжень, індексний номер 14860820 від 01.08.2024; об`єкт обтяження: все належне нерухоме майно; підстава обтяження: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 42241558 Відділом ДВС Єнакієвського міського управління юстиції, виконавчого провадження № 42241558.

Згідно із відповіддю, отриманою від Горлівського відділу державної і виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області від 09.10.2025 № 25006/1983/1/25/22.6 «у Єнакіївському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебували на примусовому виконанні виконавчі провадження; № 384496649 яке відкрито з примусового виконання рішення від 29.04.2013 року № 979, виданого: Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління ПФУ в м. Єнакієве боргу у розмірі 170,00 гри.; Виконавче провадження № 38496652 яке відкрито з примусового виконання вимоги від 29.04.2013 року виданої УПФУ в м. Єнакієве про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 2364,47 грн. 10.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачеві на п. 9 ч. 1 ст.. 37 Закону.

Станом на час звернення до суду із позовом інформація про фактичне виконання рішень у відділі ДВС відсутня. Наразі матеріали виконавчих проваджень, журнали вхідної, вихідної кореспонденції залишені на території, де вчинялися виконавчі дії, а тому, з об`єктивних причин не можливо отримати будь-яку інформацію щодо виконавчого провадження. Наявний арешт створює перешкоди позивачу у реалізації її прав як власнику майна, а тому, вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом та просити скасувати накладений арешт.

Представник позивача під час судового засідання підтримав позовні вимоги, 07.09.2026 року до суду надіслав квитанцію про повну сплату єдиного внеску та фінансових санкцій у загальному розмірі 2704,47 грн.

Представник відповідача та третьої особи до суду надіслали письмові пояснення та просили про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).

Отже, право на звернення за правилами цивільного судочинства зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого згідно з ЦПК України, та його примусовим виконанням відповідним органом.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд зауважує, що для визначення юрисдикції спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.

Так, підставою цього позову ОСОБА_1 визначила наявність арешту, накладеного на її нерухоме майно в рамках виконання зведеного виконавчого провадження в частині стягнення коштів на користь УПФУ та не вирішує питання щодо права власності на нерухоме майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити, оскільки даний спір не належить до юрисдикції загального суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст..19, 255, 256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Горлівський відділ Державної виконавчої служби у Горлівському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання права власності та скасування арешту-закрити.

Роз`яснити позивачеві її право на звернення з відповідним позовом до окружного адміністративного суду в порядку, визначеними КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

СуддяІ.Б. Гукова