Рішення № 139827744, 17.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1807/26

Провадження № 2/127/6824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.06.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 767645 у розмірі 3500,00 грн.

29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29112024, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 767645 від 01.06.2024 року.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 11961,00 грн, з яких: 3421,40 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1539,60 грн за відсотками, 7000,00 грн по штрафним санкціям.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання у добровільному порядку, Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 20.07.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подала, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористалася.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Судом встановлено, що 01.06.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 767645 (з фіксованою процентною ставкою) (а.с.14-16).

За цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.

Відповідно до умов якого, сума позики 3500,00 грн; строк договору 30 днів; дата повернення позики 01.07.2024 року; процентна ставка 1,43% в день; пеня 3% в день.

ТОВ «СІРКО ФІНАНС» виконало умови договору, що підтверджується копією платіжної інструкції/операції від 01.06.2024 року про перерахування коштів в розмір 3500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (зворот а.с. 27).

Договір підписано електронним підписом відповідача - одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій формі, у тому числі електронній.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту), а використання одноразового ідентифікатора є належним способом підтвердження волевиявлення сторони.

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови договору, кредитний договір укладено належним чином, а первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів.

29.11.2024 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 29112024 (а.с.21-24).

Згідно з даним Договором факторингу 29.11.2024 року відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 767645 від 01.06.2024 року.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно Витягу із додатку до Договору факторингу № 29112024 від 29.11.2024 року залишок боргу на дату відступлення права вимоги за договором № 767645 від 01.06.2024 року становить 11961,00 грн, з яких: 3421,40 грн заборгованість по тілу кредиту; 1539,60 грн за відсотками, 7000,00 грн - по пені (а.с.10).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості за договором № 767645 від 01.06.2024 року станом на 29.11.2024 року становить 11961,00 грн з яких: 3421,40 грн по тілу кредиту; 1539,60 грн за відсотками, 7000,00 грн - по пені (зворот а.с.10-12).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Водночас, щодо стягнення відсотків у сумі 1539,60 грн, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 767645-4342 від 01.07.2024 року за якою було продовжено строк дії договору ще на 30 днів до 31.07.204 року.

Пунктом 6 кредитного договору встановлений порядок пролонгації строку кредитування, який, зокрема, передбачає вчинення певних дій.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Водночас позивач не надав доказів продовження строку кредитування, у тому числі на умовах, визначених пунктом 6 кредитного договору.

За змістом ст.1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, а також у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №300/438/18.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

З врахуванням наведеного, виконаний позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 року, в розмірі 1496,25 грн суд вважає обґрунтованим. Враховуючи здійснення відповідачем оплати 01.07.2024 року на суму 1575,00 грн, з яких 78,60 грн врахувалося в оплату тіла кредиту, а 1496,40 грн в погашення відсотків.

Отже, 3500,00*1,425%*30=1496,25-1496,40= -0,15 коп.

Часткова сплата боржником боргу відноситься до дій, що свідчать про визнання боргу. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року при розгляді справи №758/4213/21 і така практика є усталеною.

Однак, у наданому позивачем розрахунку встановлено, що відповідачу нараховувалися проценти за договором кредиту після 01.07.2024 по 31.07.2024 року та зазначено, що відбулася пролонгація кредиту, процентна ставка 1,00%.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, Позивач на підтвердження пролонгації кредиту доказів, які б свідчили про виконання позичальником наведених умов договору про пролонгацію суду не надавало.

Отже, у справі відсутні докази, що підтверджують домовленість сторін на пролонгацію кредиту, зокрема, узгодження згоди сторін на пролонгацію кредиту, її строк та виконання дій, що передбачені пунктом 6 Договору.

Крім того, за період з 02.07.2024 по 31.07.2024 року відповідачу нараховувалися відсотки у розмірі 51,32 грн в день, при цьому позивач зазначає процентну ставку у період пролонгації 1% на день. Отже, наведений розрахунок не узгоджується із зазначеною процентною ставкою.

З огляду на викладене, сума заборгованості за відсотками за період з 02.07.2024 по 31.07.2024 року в розмірі 1539,60 грн нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування та не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пенею) у розмірі 7000,00 грн за договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки (штраф, пеня), задоволенню не підлягають.

В решті сума заборгованості за цим кредитним договором встановлена на підставі наданих суду доказів. При цьому, суд звертає увагу, що на час розгляду справи судом відповідачем не надано заперечень проти позову, власного контррозрахунку заборгованості, доказів, що свідчать про погашення заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, а тому суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором в розмірі 3421,40 грн, з яких: 3421,40 грн за основною сумою боргу, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 761,57 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта).

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що від відповідача не надходило клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу та те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2002,32 грн витрат на правову допомогу, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором позики № 767645 від 01.06.2024 року у розмірі 3421,40 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня); а також судовий збір у розмірі 761,57 грн та 2002,32 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя: