Рішення № 139826357, 16.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6081/26

Провадження № 2/635/6538/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просить суд стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором №1382-5799 від 18.04.2024 року у розмірі 30894,52 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 18.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1382-5799.

Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 9500,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, стандартна процентна ставка 1,20% в день, знижена процентна ставка 1,50% в день.

В свою чергу відповідач ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, не виконала взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 13.04.2026 року за останньою утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 30894,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом 7271,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами 23622,97 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26.06.2026 року провадження по справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини не явки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 18.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1382-5799 продукту «НА ВСЕ» у вигляді електронного документа, який підписаний відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора С9906, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 9500,00 грн для задоволення особистих потреб позичальника (п. 2.2, 4.1 договору), строком кредитування 300 днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п. 4.9 договору), стандартна процентна ставка 1,50% (п.4.6 договору), комісія за видачу коштів становить 15% від суми виданого кредиту (п. 4.7 договору), денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1,388% (п. 4.12 договору).

Невід`ємною частиною цього договору є додатки: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (п. 12.13 договору).

Електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора А9906 відповідачем був підписаний паспорт споживчого кредиту та додаток до паспорта споживчого кредиту.

Відповідно до п. 5.7 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів продукту «НА ВСЕ»), укладаючи Договір, Кредитодавець та Заявник/Позичальник визнають усі документи (в тому числі Договір), підписані з використанням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами Договору (умовами цих Правил та Договором про відкриття кредитної лінії). Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання Договору є використання Позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналізуючи зміст договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод до цього договору суд встановив, що в них визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Судом також встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 отримала кредит 18.04.2024 року в сумі 9500,00 грн. на умовах, передбачених цими договором, що підтверджується квитанцією №2451524844 від 18.04.2024 року, згідно якої ТОВ «Укр кредит фінанс» перерахувало на картковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 9500,00 грн.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1382-5799 від 18.04.2024 року визначено, що станом на 13.04.2026 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 30894,52 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 7271,55 грн., заборгованість за нарахованими процентами 23622,97 грн.

Відповідач жодним чином не спростувала факт укладення кредитного договору № 1382-5799 від 18.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також надходження коштів на його кредитний рахунок.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що позичальник ОСОБА_1 допустила неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 7271,55 грн., яка добровільно не сплачена та підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо стягнення суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до пункту 4.6 договору Стандартна процентна ставка становить 1.50% за кожен день користування Кредитом.

Зазначені умови договору в частині нарахування процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок нарахування погоджені та підписані відповідачем при підписанні договору про споживчий кредит, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду.

Матеріали справи свідчать про те, що у термін, обумовлений пунктом 4.9 кредитного договору, відповідач кредит не повернув, відсотки за його користування не погасив.

Відповідно до наданої позивачем виписки щоденних нарахувань та погашень проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 18 квітня 2024 року по 11 лютого 2025 року.

Тоді як 22 листопада 2023 року було прийнято Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

У частині 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У пункті 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

У листі Національного банку України від 19 лютого 2024 року №14-0004/12097 «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо виконання окремих вимог Закону №3498-ІХ.

Так, у пункті 2 вказаного листа зазначено, що протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %, тобто до 22 квітня 2024 року включно;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно.

З 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

Відповідно до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нараховувало відповідачу в період часу з 18.04.2024 року по 20.08.2024 року відсотки за процентними ставками 1,20 % та 1,50% на загальний залишок заборгованості , що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки в розмірі 2,5%, встановлений Законом України № 3498-ІХ та відповідно до розрахунку заборгованості станом на 20.08.2024 року ставить 4535,72 грн.

В той же час, позивачем в період часу з 21.08.2024 року по 11.02.2025 року (дата закінчення строку кредитування) нараховувались відсотки за процентною ставкою 1,50 %, в той же час, як Законом України № 3498-ІХ встановлено, що з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%, а тому за вказаний період часу нараховані відсотки підлягають перерахуванню.

Так, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач за період з 21.08.2024 року по 11.02.2025 року не здійснила жодної сплати на погашення існуючої заборгованості, протягом вказаного календарного періоду відповідач мала заборгованість за тілом кредиту в сумі 7271,55 грн., а тому відсоток за день користування має складати 72,70 грн., виходячи з наступного розрахунку: 1% (максимальний розмір денної процентної ставки) * 7271,55 (сума заборгованості) = 72,70 грн. (сума нарахований відсотків в день), а за вказаний період нарахуванню підлягають відсотки в розмірі 72,70 * 175 (кол-во днів) = 12722,50 грн.

Таким чином, з відповідача підлягають стягнення відсотки в сумі 17258,22 грн., з яких: 4535,72 грн. відсотки за період з 18.04.2024 року по 20.08.2024 року, 12722,50 грн. - відсотки за період з 21.08.2024 року по 11.02.2025 року.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Врахувючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню. Так, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №1382-5799 від 18.04.2024 року в розмірі 24529,77 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7271,55 грн., заборгованість за сумою відсотків 17258,22 грн.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №44284 від 05.06.2026 року.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача в сумі 1947,60 грн., виходячи з розрахунку: 24529,77 гривень (розмір задоволених позовних вимог) х 100% / 30894,52 гривень (розмір заявлених позовних вимог) = 79,4%; 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) х 79,4% / 100% = 2113,95 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1382-5799 від 18.04.2024 року в розмірі 24529 (двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 77 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений судовий збір у розмірі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 95 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Лук`яненко