Ухвала суду № 139825331, 17.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а б е з п е ч е н н я п о з о в у

17 вересня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/3499/26

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І. В., розглянувши заяву

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, від 16.09.2026, вх. № 3702, про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про витребування частки у статутному капіталі та скасування реєстраційних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:

1) витребувати з незаконного володіння частку у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕНТЕС ФІЛІС»;

2) скасувати реєстраційний запис № 103801107568 від 23 березня 2026 року щодо державної реєстрації зміни відомостей про ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС», внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців юридичного управління Чернівецької міської ради Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕНТЕС ФІЛІС». Для представництва його інтересів було видано довіреність на ОСОБА_3 .

23 березня 2026 року ОСОБА_3 , діючи від імені позивача на підставі довіреності від 17 березня 2023 року, уклав із ОСОБА_2 (яка є його дружиною) договір купівлі-продажу 50% частки у статутному капіталі Товариства. На виконання цього договору 23 березня 2026 року складено акт приймання-передачі 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС». Справжність підписів на акті засвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Холоменюк О.І. за реєстровими № 926 та № 927. На підставі вказаного акта в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було проведено реєстраційну дію № 103801107568 від 23.03.2026 щодо зміни складу учасників Товариства. Внаслідок цієї дії належну позивачу частку зареєстровано за відповідачем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Зазначає, що не був обізнаний про укладення оспорюваного правочину на час його вчинення, не мав наміру відчужувати корпоративні права, не надавав вказівки на продаж своєї частки ОСОБА_3 , не отримував жодних коштів , а дії представника були спрямовані виключно на позбавлення його корпоративних прав, жодних переговорів з відповідачем не вів, на день оформлення акту приймання-передачі перебував у м. Чернівці та потреби в представництві не мав.

Вважає, що договір купівлі-продажу 50% частки у статутному капіталі товариства та акт приймання-передачі частки є недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України як такі, що вчинені з порушенням імперативної заборони, встановленої частиною третьою статті 238 ЦК України, а вимога про витребування 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у відповідача як особи, яка вказана власницею цієї частки в ЄДР, є належним та ефективним способом захисту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 02.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху через її не відповідність вимогам пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України та роз`яснено, що для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази, що підтверджують вартість частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» станом на дату подання позову до суду та докази сплати судового збору в розмірі 1,5 відсотка від вартості частки у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС», але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та докази сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви суд ухвалою від 15.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 30.09.2026 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив. Водночас судом витребувано у ОСОБА_2 оригінал договору купівлі-продажу 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС», укладеного 23.03.2026 між ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

16.09.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, звернувся через систему «Електронний суд» із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

1) заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передання у заставу (обтяження) чи іншого розпорядження у будь-який спосіб належною їй часткою у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) на користь третіх осіб, а також вчиняти дії щодо зміни складу учасників, зміни розміру статутного капіталу та щодо реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або припинення ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 926/3499/26;

2) заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, нотаріусам, а також іншим особам, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків), у тому числі реєстраційні дії щодо: зміни розміру належної їй частки у статутному капіталі; відчуження частки (або її частини); внесення відомостей про заставу чи інше обтяження частки; зміни складу учасників товариства; реорганізації товариства у будь-якій формі (злиття, приєднання, поділ, перетворення); державної реєстрації припинення товариства, крім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що частка у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у розмірі 50%, яка є предметом спору у справі № 926/3499/26, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відповідачем. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» зміна відомостей про склад учасників товариства, розмір належних їм часток та розмір статутного капіталу є реєстраційними діями, які вчиняються державним реєстратором чи нотаріусом на підставі документів, поданих уповноваженою особою товариства чи учасником, без попереднього судового контролю. За відсутності судової заборони відповідач не позбавлена можливості в будь-який момент до ухвалення рішення у справі звернутися із заявою про державну реєстрацію зміни складу учасників або перерозподілу частки, що фактично унеможливить виконання рішення суду про витребування частки, оскільки на момент виконання рішення частка вже обліковуватиметься за іншою особою. Отже, існує ризик переоформлення частки та зміни складу учасників товариства.

Крім того, невжиття заходів щодо заборони розпорядження часткою створює прямий ризик відчуження ОСОБА_2 цієї частки на користь інших осіб з метою утруднити виконання рішення в майбутньому. Оскільки за відомостями ЄДР Відповідач є одноосібним володільцем спірної частки, а установчі документи ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» не містять обмежень щодо відчуження часток учасниками, Відповідач має право відповідно до статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в будь-який момент оплатно чи безоплатно відчужити частку (частину частки) третій особі без згоди інших учасників.

Окремим ризиком, що потребує врахування судом, є можливість передання відповідачем спірної частки в заставу на забезпечення власних зобов`язань перед третіми особами. Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надання частки в заставу без згоди інших учасників допускається, якщо інше прямо не передбачено статутом товариства. Установчі документи ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» такого обмеження не містять, а тому відповідач має право в будь-який момент, не повідомляючи позивача, укласти договір застави частки на користь третьої особи (кредитора). Відтак у разі невиконання відповідачем забезпеченого заставою зобов`язання звернення стягнення на заставлену частку може призвести до переходу права на неї до заставодержателя чи набувача з публічних торгів ще до вирішення спору по суті, що унеможливить виконання рішення суду про витребування частки в натурі.

Не менш істотним є ризик проведення реорганізації ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» (злиття, приєднання, поділ, перетворення) відповідно до статей 104-108 Цивільного кодексу України. У випадку реорганізації товариства спірна частка у статутному капіталі в розмірі 50% може бути конвертована в частку (акції) у статутному капіталі новоствореної юридичної особи-правонаступника, яка не є предметом спору у справі № 926/3499/26, тоді як сама юридична особа, щодо частки якої заявлено позовну вимогу, може припинити існування. У такому разі рішення суду про витребування частки в ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» не підлягатиме виконанню, оскільки об`єкт цієї вимоги юридично зникне.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона державним реєстраторам проводити реєстраційні дії щодо предмета спору є заходом забезпечення позову, що передбачений пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України та пунктом 2 частини другої статті 28 Закону про державну реєстрацію.

Постановляючи ухвалу про заборону вчиняти дії третім особам, що не є відповідачами у справі, господарський суд повинен визначити, що є предметом спору, а також зазначити конкретно, які саме дії забороняється вчиняти, оскільки за загальним правилом заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина десята статті 137 ГПК України), і лише у разі, якщо суд вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства або про права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев`ята статті 137 ГПК України).

Отже, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

Предметом позову у справі, що розглядається, є витребування з незаконного володіння частки у розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» та скасування реєстраційний запис № 103801107568 від 23 березня 2026 року щодо державної реєстрації зміни відомостей про ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС».

Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи буде наявне майно у відповідача.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Як зазначено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №916/143/24:

«3.24. Посилання скаржника на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом у численних постановах, про те, що для застосування заходів забезпечення позову заявник має надати суду докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), колегія суддів відхиляє, оскільки такі висновки Верховного Суду були сформовані раніше, аніж висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 щодо застосування статей 136-139 ГПК.

3.25. У справі №905/448/22 об`єднана палата, фактично, уточнила попередній висновок про застосування положень процесуального законодавства щодо вжиття заходів забезпечення позову, виснувавши, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування; по-друге, викладення наведених висновків саме у постанові об`єднаної палати свідчить про те, що зазначені висновки мають пріоритет у застосування перед висновками Верховного Суду у складі колегії суддів, а тому до вирішення аналогічних спорів мають застосовуватися саме висновки об`єднаної палати.

3.26. Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).».

З огляду на майновий характер позовних вимог про витребування на користь позивача з чужого незаконного володіння відповідача 50% частки статутного капіталу ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС», які мають вартісне, грошове вираження, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передання у заставу (обтяження) чи іншого розпорядження у будь-який спосіб належною їй часткою у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у розмірі 50% на користь третіх осіб, а також вчиняти дії щодо зміни складу учасників, зміни розміру статутного капіталу та щодо реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або припинення ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» до набрання законної сили рішенням суду у справі № 926/3499/26; заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, нотаріусам, а також іншим особам, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» у розмірі 50% відповідає вимогам норм статей 136, 137 ГПК, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Суд звертає увагу, що, вирішуючи питання забезпечення позову, суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та/або заперечень відповідача проти позову та вірогідності задоволення/відмови позовних вимог, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Варто зазначити, що застосування заходів забезпечення позову лише тимчасово унеможливлює відчуження спірної частки та забороняє державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо 50% частки статутного капіталу ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС», вносити зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу товариства, що не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання його господарській діяльності та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням речових прав позивача та забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Тобто, застосування запропонованих позивачем заходів забезпечення позову носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків ні відповідачу, ні іншим особам та не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірної частки на її відчуження. Вжиття наведених заходів забезпечення позову у цій справі, як зазначалось, спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову.

Отже, заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, нерозривно пов`язані з предметом позову та дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову. При цьому, такі заходи не обмежують відповідача у можливості використання спірного майна з метою отримання прибутку.

Суд вважає, що фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування загрози нівелювання мети звернення до суду з указаним позовом, оскільки у разі вчинення відповідачем певних дій із розпорядження часткою у статутному капіталі товариства задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів позивача, оскільки заявник буде змушений звертатися до суду з новими позовами/заявами.

З приводу зустрічного забезпечення суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що наявні підстави для задоволення поданого позивачем клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, від 16.09.2026, вх. № 3702, про забезпечення позову у справі № 926/3499/26 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом

1) заборонити відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передання у заставу (обтяження) чи іншого розпорядження у будь-який спосіб належною їй часткою у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» (код ЄДРПОУ 41517140) у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) на користь третіх осіб, а також вчиняти дії щодо зміни складу учасників, зміни розміру статутного капіталу та щодо реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або припинення ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» (код ЄДРПОУ 41517140) до набрання законної сили рішенням суду у справі № 926/3499/26;

2) заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, нотаріусам, а також іншим особам, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ПАРЕНТЕС ФІЛІС» (код ЄДРПОУ 41517140) у розмірі 50% (п`ятдесят відсотків), у тому числі реєстраційні дії щодо: зміни розміру належної їй частки у статутному капіталі; відчуження частки (або її частини); внесення відомостей про заставу чи інше обтяження частки; зміни складу учасників товариства; реорганізації товариства у будь-якій формі (злиття, приєднання, поділ, перетворення); державної реєстрації припинення товариства, крім проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

3. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою є: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в строки та порядку визначеному ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.09.2026.

Суддя І.В. Марущак