Ухвала суду № 139825227, 17.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

(про забезпечення позову)

м. Хмельницький

"17" вересня 2026 р. Справа № 924/1021/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали заяви ДП "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" с. Сад Сумського району Сумської області (вх.№05-08/3390/26 від 15.09.2026) про забезпечення позову у справі

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" с. Сад Сумського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 379517,20грн основного боргу, 22459,10грн пені

ВСТАНОВИВ:

15.09.2026 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" с. Сад Сумського району Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" м. Кам`янець-Подільський про стягнення 379517,20грн основного боргу, 22459,10грн штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про неналежне виконання відповідачем умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №10/06-1 від 01.06.2023 щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 379517,20грн. Крім цього, у зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару, позивачем заявлено до стягнення 22459,10грн пені, нарахованої відповідно до п. 4.1 Договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Крім цього, разом із позовної заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.№05-08/3390/26), згідно з якою останній просить суд вжити заходи забезпечення позову в межах ціни позову 443131,22грн шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" (код ЄДРПОУ 43673146) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод".

В обґрунтування поданої заяви зазначає про те, що доданими до позову доказами підтверджено наявність укладеного договору, здійснення продажу товару - молока та отримання такого товару відповідачем, а також невиконання умов укладеного Договору відповідачем, а саме неоплата грошових коштів за отриманий товар в зв`язку з чим позивач і звертається до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в межах заявленої ціни позову, оскільки, невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду в разі його постановлення на користь позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізм дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Можливість накладення арешту на грошові кошти відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для нього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2026 позовну заяву та заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

При розгляді заяви ДП "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" с. Сад Сумського району Сумської області про забезпечення позову суд враховує наступне.

За приписами ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст.11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.13) кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказав, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому, законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).

Як зазначає заявник, саме такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на всіх відкритих та/або таких, що будуть відкриті у майбутньому, рахунках у банківських та інших фінансових установах, у межах суми позовних вимог 443131,22грн, у даному випадку буде найбільш повно забезпечувати охорону інтересів позивача та є цілком виправданим обмеженням майнових прав відповідача.

Суд враховує, що предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача загалом 401976,30грн, з яких 379517,20грн основного боргу та 22459,10грн пені через неналежне виконання відповідачем умов Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) №10/06-1 від 01.06.2023 щодо оплати поставленого товару.

Заявник обґрунтовує подану до суду заяву про забезпечення позову тим, що доданими до позову доказами підтверджено наявність укладеного договору, здійснення продажу товару - молока та отримання такого товару відповідачем та невиконання умов укладеного Договору відповідачем, а саме неоплата грошових коштів за отриманий товар в зв`язку з чим позивач і звертається до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в межах заявленої ціни позову, оскільки, невжиття таких заходів може ускладнити виконання рішення суду в разі його постановлення на користь позивача чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізм дійсного поновлення порушених прав та інтересів.

Можливість накладення арешту на грошові кошти відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Наведене, на думку заявника, свідчить про існування обґрунтованої ймовірності можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі №924/1021/26.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд звертає увагу, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 28.08.2019 у справі №910/4491/19.

Крім того, Верховний Суд в постановах від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та від 08.07.2024 у справі №916/143/24 дійшов висновку, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд враховує, що існує спір щодо необхідності сплати відповідачем 401976,30грн позивачу, а викладена заявником сукупність обставин дозволяє зробити висновок про доведеність обставин, які є достатніми та необхідними для стверджувального висновку щодо наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 09.04.2024 у справі №917/1610/23, від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та від 08.07.2024 у справі №916/143/24, суд дійшов висновку, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" (код ЄДРПОУ 43673146) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" у межах суми позовних вимог 401976,30грн, є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду (у разі задоволення позовних вимог).

Суд враховує, що у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Тобто суд встановлює заборону та накладає арешт не на кожен вид майна окремо у повному обсязі заявлених вимог, а в межах сукупної суми позову, без перевищення її загального розміру. Зазначене передбачає застосування судом заходів забезпечення позову в межах принципу співмірності та розумної достатності, що виключає наявність надмірного процесуального обтяження майна відповідача.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.07.2025 у справі №904/659/25.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на предмет позовних вимог, яким є стягнення 401976, 30грн та який визначено саме у національній валюті України, суд вважає, що заява позивача про вжиття забезпечення позову підлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову у розмірі 401976,30грн. У іншій частині заява не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що додатково заявлені позивачем суми не відносяться до предмету позовних вимог. В частині накладення арешту на рахунки, відкриті в іноземній валюті, суд також відхиляє подану заяву, оскільки предмет спору визначено у національній валюті України.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі №918/124/23 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06). У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідачів та баланс інтересів будуть порушені.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.144 ГПК України).

Згідно з п.5 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

З огляду на вищенаведене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності його вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти в межах суми 401976,30грн не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Державного підприємства "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" с. Сад Сумського району Сумської області про забезпечення позову (вх.№05-08/3390/26 від 15.09.2026) шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" (32312, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. П. Сагайдачного, буд.3, код ЄДРПОУ 43673146) в національній валюті (гривня), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" (код ЄДРПОУ 43673146) в межах суми позовних вимог 401976,30грн.

3. За даною ухвалою:

Стягувач: Державне підприємство "Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" (42343, с. Сад, вул. Паркова, 3, Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 32367570).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумський молочний завод" (32312, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. П. Сагайдачного, буд.3, код ЄДРПОУ 43673146).

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

В решті заявлених вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили 17.09.2026 та дійсна для пред`явлення до виконання по 17.09.2029.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-3-позивачу (до електронного кабінету, рекомендованим з повід. про вручення 42343, с. Сад, вул. Паркова, 3, Сумського району Сумської області,),

4-відповідачу (до електронного кабінету).