Ухвала суду № 139825116, 17.09.2026, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

17.09.2026м. ХарківСправа № 922/3193/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ИКС-5" від 09.09.2026 вх.№3193 про видачу судового наказу на стягнення з фізичної особи-підприємця Шахіна Ез Еддін Салеха 28492,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ИКС-5" (заявник) надало Господарському суду Харківської області заяву про видачу судового наказу, в якому просить:

- видати судовий наказ, яким стягнути з боржника Шахіна Ез Еддін Салех, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ИКС-5", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979266, місцезнаходження: 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Барабашова, буд. 6, НОМЕР_2 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, заборгованість у сумі 23126,25 грн., а також пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у сумі 5366,61 грн, всього 28492,86 грн.

- стягнути з Шахіна Ез Еддін Салех на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ИКС-5" сплачений заявником судовий збір у сумі 266,24 грн.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником договору оренди №061049 від 10.11.2021, у зв`язку з чим за період з березня по грудень 2022 року виникла заборгованість з орендної плати у сумі 23126,25 грн та пеня у сумі 5366,61 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.

Приписами частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

З огляду на викладене, заявник має у поданій заяві зазначити інформацію щодо наявності у нього зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Однак, подана заява про видачу судового наказу не містить відомостей щодо наявності або відсутності зареєстрованого електронного кабінету у заявника.

Відповідно до ч. 6 ст. 150 ГПК України якщо заявником є юридична особа, у заяві зазначаються реквізити рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з ч. 7 ст. 150 ГПК України у разі зазначення в заяві реквізитів рахунку заявника в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Документом, що підтверджує наявність у заявника зазначеного банківського рахунку, є довідка банку про наявність рахунку або витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах, наданий Державною податковою службою України.

Заявником на підтвердження наявності банківського рахунку надано роздруківку, нібито сформовану АТ "ОТП БАНК", яка не містить реквізитів, що дають змогу ідентифікувати її як належний документ банку, що підтверджує наявність зазначеного рахунку, а саме: дати, реєстраційного номера та підпису уповноваженої особи банку або кваліфікованого електронного підпису.

Зазначена роздруківка не відповідає вимогам, встановленим до оформлення документів відповідно до ДСТУ 4163:2020 та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, оскільки не містить дати, реєстраційного номера та підпису уповноваженої особи банку або кваліфікованого електронного підпису, а тому не може вважатися належним документом, що підтверджує наявність такого рахунку.

Таким чином, заявником не надано належно оформленого документа, що підтверджує наявність зазначеного банківського рахунку.

Відтак, вищезазначена заява подана з порушенням ч. 7 ст. 150 ГПК України, а саме: до заяви про видачу судового наказу не додано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (ч. 1, 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.

Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій статті 148 ГПК України, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявник у наданій заяві просить стягнути з боржника на свою користь не тільки заборгованість за договором, а ще й неустойку (пеню).

Вимоги заявника про стягнення з боржника пені не відповідають приписам ст. 148 ГПК України, оскільки не відносяться до заборгованості, з якими він має право звернутися до суду в наказному провадженні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 147, 148, 150 - 153, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-ИКС-5" у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Шахіна Ез Еддін Салеха 28492,86 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 17.09.2026.

СуддяОльшанченко В.І.