Ухвала суду № 139824484, 14.09.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/978/26

Провадження №1-кп/348/236/26

14 вересня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 утримуються під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

14.09.2026 в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Так, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, з яких ч.4 ст. 186 КК України є тяжким злочином. Зазначив що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 наявні ризики, передбачені п.п. 1,3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просить врахувати відсутність міцних соціальних зв`язків, те, що обвинувачений без поважних причин не з`являвся в судове засідання 11.05.2026. В період розгляду Івано-Франківським міським судом обвинувального акта за ч.1 ст. 309 КК України також неодноразово не з`являвся в судові засідання, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 18.09.2025 був оголошений в розшук. Наведене свідчить про нехтування обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, призводить до затягування строків судового розгляду, а тому вимагає вжиття відповідних заходів реагування. Також обраний ухвалою слідчого судді від 10.03.2026 запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_4 порушив, зокрема, був відсутній за місцем проживання під час перевірки працівниками поліції. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам, тому просить продовжити відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що також подав письмове клопотання.

Також, прокурором подано письмове клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, з яких ч.4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином. Вказує, що наявні ризики, передбачені п.п. 1,3та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також просить врахувати відсутність міцних соціальних зв`язків, те, що обвинувачений без поважних причин неодноразово (29.06.2026 та 01.07.2026) не з`являвся в судові засідання. Крім того, вчинив вказані злочини в період розгляду Надвірнянським районним судом обвинувального акта в іншому кримінальному провадженні щодо нього за ч.3 ст. 389 КК України. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам. Тому, з огляду на наведене, просить продовжити відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що ризик впливу на потерпілого та свідків є необґрунтований. Потерпілий до нього претензій не має.

Захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду. Щодо продовження запобіжного заходу захисник не заперечував, оскільки внаслідок порушення ОСОБА_4 домашнього арешту, такий змінений на тримання під вартою, вважає, що ризики доведені. Інших заяв та клопотань не заявляли.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Щодо продовження запобіжного заходу захисник просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання. Обвинувачений підтримав позицію захисника щодо запобіжного заходу, також вважає ризик впливу на потерпілого та свідків недоведеним. Інших заяв та клопотань не заявляли.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21.07.2026 обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 18.09.2026.

Завершити розгляд вказаного кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою суд вважає неможливим, оскільки судовий розгляд справи триває.

Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд зважив на наступне.

Так, підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, є те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, з яких злочин за ч.4 ст. 186 КК України є тяжким. Та усвідомлюючи неминучість покарання за нього, може у будь-який час спонукати його покинути місце свого постійного проживання, тим самим переховуватися від суду за скоєне ним кримінальне правопорушення. Також, будучі належним чином повідомленим про час та місце судового засідання у кримінальному провадженні щодо нього, без поважних причин не з`явився в судове засідання 11.05.2026, про причини неявки суду не повідомив, тим самим ухилявся від суду.

Також, в ході розгляду Івано-Франківським міським судом обвинувального акта в іншому кримінальному провадженні щодо нього за ч.1 ст. 309 КК України, також неодноразово не з`являвся в судові засідання, у зв`язку з чим, ухвалою суду від 18.09.2025 був оголошений в розшук. Наведене свідчить про нехтування обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, призводить до затягування строків судового розгляду, а тому вимагає вжиття відповідних заходів реагування.

Підставами незаконно впливати на свідків, є те, що обвинувачений ОСОБА_4 , оскільки знає їх анкетні дані, місце проживання та місце роботи, та намагаючись уникнути покарання, об`єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них. Разом з тим, суд вважає слушним заперечення обвинуваченого щодо доведеності впливу на потерпілого ОСОБА_8 , оскільки в заяві від 29.06.2026 потерпілий зазначив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 він не має.

Підставами вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення є та обставина, що він, незважаючи на те, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, відповідних висновків для себе не зробив і знову вчинив нові злочини, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватися суспільних норм та законів України. Крім того, вказані злочини, в яких обвинувачується, вчинив в період розгляду Івано-Франківським міським судом обвинувального акта в іншому кримінальному провадженні щодо нього за ч.1 ст. 309 КК України.

Крім того, суд враховує, що ухвалою слідчого судді від 10.03.2026 стосовно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, проте обов`язки останній неодноразово порушував, так, неодноразово був відсутній за місцем проживання: 22.04.2026, 23.04.2026, 24.04.2026, 24.04.2026, що свідчить про неодноразові факти порушення обвинуваченим застосованого щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Також судом враховано відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та постійного місця роботи чи навчання.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, вони наразі не зменшилися та не відпали, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Стороною захисту не надано суду достатніх даних на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість їх уникнення шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

При вирішені питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.

Так, підставами вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, є те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, з яких ч.4 ст. 185 КК України є тяжким, та усвідомлюючи неминучість покарання за нього, може у будь-який час спонукати його покинути місце свого постійного проживання, тим самим переховуватися від суду за скоєне ним кримінальне правопорушення.

Крім того, суд враховує, що, будучі належним чином повідомленим про час та місце судового засідання у кримінальному провадженні щодо нього, без поважних причин не з`явився в судові засідання 18.06.2026, 29.06.2026, 01.07.2026, про причини неявки суду не повідомив, тим самим ухилявся від суду. В судовому засіданні таких поважних причин повідомити не зміг. Також судом враховано відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та постійного місця навчання чи роботи.

Підставами незаконно впливати на свідків, є те, що обвинувачений ОСОБА_6 , оскільки знає їх анкетні дані, місце проживання та місце роботи, та намагаючись уникнути покарання, об`єктивно матиме можливість вчиняти вплив на них. Разом з тим, суд вважає слушним заперечення обвинуваченого щодо недоведеності впливу на потерпілого ОСОБА_8 , оскільки в заяві від 29.06.2026 потерпілий зазначив, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_6 він не має.

Підставами вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення є та обставина, що він, незважаючи на те, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, відповідних висновків для себе не зробив і знову вчинив нові злочини, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та дотримуватися суспільних норм та законів України. Крім того, вказані злочини обвинувачений вчинив в період розгляду Надвірнянським районним судом кримінального провадження щодо нього за ч.3 ст. 389 КК України, в якому на даний час судом вже ухвалено судове рішення.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, вони наразі не зменшилися та не відпали, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Стороною захисту не надано суду достатніх даних на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість їх уникнення шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у п.79 рішення у справі Харченко проти України та у п.170 рішення у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Обставин, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України судом не встановлено.

Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим; наявність підтверджених в судовому засіданні ризиків, приймає до уваги те, що судовий розгляд провадження на даний час не розпочато, відсутність обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим; наявність підтверджених в судовому засіданні ризиків, приймає до уваги те, що судовий розгляд провадження на даний час не розпочато, відсутність обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведених підстав клопотання прокурора підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 331, 369, 376, 395 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 12 листопада 2026 року включно, з визначенням розміру застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області: UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають дозвіл виїзду за межі країни.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Надвірна Івано-Франківської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 12 листопада 2026 року включно, з визначенням розміру застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн 00 коп, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області: UA158201720355259002000002265, МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають дозвіл виїзду за межі країни.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16.09.2026 о 08-00 год.

Суддя ОСОБА_1