Рішення № 139824377, 14.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1062/26

Провадження №2/338/1037/26

14 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Битківського Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старобогородчанської сільської ради, у якому просила: визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; встановити, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначений у правовстановлювальних документах, є однією і тією самою особою; судові витрати залишити за позивачкою.

Позов обґрунтовано тим, що після смерті двоюрідного дядька позивачки відкрилася спадщина на зазначене домоволодіння. Позивачка у встановлений законом строк подала державному нотаріусу заяву про прийняття спадщини, на підставі якої заведено спадкову справу № 170/2023, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не може через відсутність документа про державну реєстрацію права власності спадкодавця на будинок. Право спадкодавця на домоволодіння підтверджується погосподарськими, архівними й технічними документами та рішенням органу місцевого самоврядування. У частині таких документів прізвище спадкодавця зазначене як « ОСОБА_4 », що не збігається з написанням « ОСОБА_5 » у документах про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Старобогородчанська сільська рада подала письмову заяву, в якій повідомила про відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог, просила розглянути справу за відсутності її представника за наявними матеріалами.

Відсутність заперечень відповідача сама по собі не звільняє суд від обов`язку перевірити законність та обґрунтованість заявлених вимог, оскільки відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для цього законних підстав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд установив такі обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Старі Богородчани, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 282.

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2025 року у справі № 338/1366/25, яке набрало законної сили 05 грудня 2025 року, встановлено, зокрема, що ОСОБА_2 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 . Цим же рішенням установлено родинний ланцюг, який підтверджує належність позивачки до спадкоємців за законом п`ятої черги.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в іншій цивільній справі, яке набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 17 жовтня 2023 року № 74365240 вбачається, що Богородчанською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 170/2023 (номер у Спадковому реєстрі 71408869) після смерті ОСОБА_2 .

Листом державного нотаріуса від 11 лютого 2026 року № 02-14/80 підтверджено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину, подавши 17 жовтня 2023 року заяву про її прийняття, а інші особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не зверталися. Видача свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок є неможливою через відсутність документа, який підтверджує право власності спадкодавця на нього.

За довідкою Старобогородчанської сільської ради спадкодавець на день смерті був зареєстрований і проживав один за адресою: АДРЕСА_1 ; заповіт від його імені сільською радою не посвідчувався.

Рішенням Старобогородчанської сільської ради від 31 березня 1994 року № 15 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1427 га, зокрема 0,0978 га для обслуговування житлового будинку, та надано дозвіл на будівництво. Архівні та погосподарські відомості засвідчують облік за ним домоволодіння на АДРЕСА_1 . Акт від 17 грудня 2020 року свідчить про завершення будівництва домоволодіння до 1992 року.

Згідно з технічним паспортом та довідкою Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації від 30 березня 2026 року № 650 до складу домоволодіння входять: житловий будинок літ. «А» загальною площею 43,1 кв. м, житловою площею 18,5 кв. м; сарай літ. «Б» площею 10,4 кв. м; сарай літ. «В» площею 10,0 кв. м; погріб літ. «Г» площею 10,9 кв. м; криниця № 1 довжиною 5,0 пог. м. Реєстрація права власності на домоволодіння не проводилася.

Звіт про оцінку майна від 01 травня 2026 року визначає ринкову вартість домоволодіння в сумі 176249 грн.

Сукупність рішення сільської ради, погосподарських і архівних відомостей, технічної документації, акта про час завершення будівництва, довідок про місце проживання та відсутність зареєстрованих прав інших осіб підтверджує, що спірне домоволодіння було створене на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, належало та використовувалося ОСОБА_2 .

Розбіжність у написанні прізвища « ОСОБА_5 » і « ОСОБА_4 » не спростовує належність документів одній особі. В усіх документах збігаються ім`я, по батькові, місце проживання, адреса й характеристики об`єкта, а також хронологія надання земельної ділянки та спорудження будинку. Інших осіб із такими анкетними даними, які могли б претендувати на домоволодіння, матеріали справи не містять. Тому суд визнає доведеним, що ці варіанти написання стосуються однієї і тієї самої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1265 ЦК України передбачено, що у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно зі статтями 1268, 1269 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подає нотаріусу або уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Позивачка таку заяву подала в межах установленого законом строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. За статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 392 ЦК України надає власникові право пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, що засвідчує право власності. У спадкових правовідносинах цей спосіб захисту має винятковий характер і застосовується, коли нотаріальне оформлення спадщини є неможливим через відсутність правовстановлювального документа.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У цій справі позивачка вичерпала позасудовий порядок оформлення спадщини. Нотаріус письмово підтвердив неможливість видачі свідоцтва через відсутність документа, який посвідчує зареєстроване право спадкодавця на домоволодіння. Отже, обраний позивачкою спосіб захисту є належним та ефективним.

Оцінивши докази окремо та в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що спірне домоволодіння належало спадкодавцеві, увійшло до складу спадщини, позивачка є спадкоємцем за законом п`ятої черги та належним чином прийняла спадщину, інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні. Встановлення тотожності варіантів написання прізвища спадкодавця необхідне для усунення перешкод у державній реєстрації набутого позивачкою права. Визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

З огляду на заявлене позивачкою прохання не покладати судові витрати на відповідача сплачений нею судовий збір слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст.263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту тотожності особи у правовстановлювальних документах - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. «А» загальною площею 43,1 кв.м, житловою площею 18,5 кв.м; сарай літ. «Б» площею 10,4 кв.м; сарай літ. «В» площею 10,0 кв.м; погріб літ. «Г» площею 10,9 кв.м; криницю № 1.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.

Рішення суду може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Битківський