Рішення № 139823312, 17.09.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1421/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

при секретарі Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом у якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, яким заповідала своє майно позивачу. Спадщина яка залишилась після смерті спадкодавця складається з: земельної ділянки кадастровий номер :5122380800:01:001:0255 площею 1.58, та земельної ділянки кадастровий номер 5122380800:01:001:0254 площею 1.61 цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Десантненської сільської ради масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , які належали померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 01 лютого 2001 року.

Позивач звернувся Теплодарської міської державної нотаріальної контори із заявою відправлену засобами поштового зв`язку, внаслідок чого було заведено спадкову справу № 94к/2019, але йому усно було роз`яснено про необхідність звернення до суду, оскільки в нього відсутній оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно, і навіть після відкриття спадкової справи, він отримає відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних документів.

Як вказано у позові, з часу смерті матері позивача та до дати звернення до суду він вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки вищенаведена земельна ділянка здається в оренду без належно оформлених документів, та позивач отримує орендну плату на своє ім`я в грошовій та натуральній формі, що підтверджується Довідкою орендаря (копія додаються). З викладеного вбачається, що єдиним ефективним способом.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд:

-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122380800:01:001:0255 площею 1.58 га, розташованої на території Десантненської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122380800:01:001:0254 площею 1.61 га, розташованої на території Десантненської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без її участі та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, просив справу розглянути без участі їх представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Державного акту на право власності на землю серії І-ОД № 032365, виданого 01.02.2001 року Десантненською сільською Радою народних депутатів вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення ХІV сесії ХХІІІ скликання Десантненської сільської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 01.12.2000 року № 2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3, 19 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Десантненської сільської ради, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 .

Згідно заповіту від 03.12.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори за реєстровим № 5058 вбачається, що ОСОБА_2 діючи добровільно, без будь якого примусу як фізичного так і морального, розуміючи значення своїх дій, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все її майно, де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14.12.2018 року Кілійським районним відділом державної реєстрації вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 684.

23.04.2019 року ОСОБА_1 склав заяву ОСОБА_3 старости Кілійської міської ради, відповідно до якої він прийняв спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки за вих. № 405 від 23.04.2019 року, виданої Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1979 року до дня смерті. На день її смерті за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що у разі, якщо право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою, таке право підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122380800:01:001:0255 площею 1.58 га, розташованої на території Десантненської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122380800:01:001:0254 площею 1.61 га, розташованої на території Десантненської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Березніков