Рішення № 139823299, 17.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/22643/26

Провадження № 2/947/5434/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Київського районного суду м.Одеси з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що 01.02.2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» був укладений Договір про споживчий кредит №01943-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримав 9500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем до 31.05.2025 року.

У позові зазначено, що ТОВ «Стар Файненс Груп» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, але відповідач не виконав умови кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Укладаючи кредитний договір відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.21 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору є Анкета-заява позичальника від 01.02.2025 року.

19.06.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №19062025.

Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №01943-02/2025 від 01.02.2025 року, що укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , при цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №01943-02/2025 від 01.02.2025 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Стар Файненс Груп згідно договору відступлення прав вимоги №19062025 від 19.06.2025 року.

Відповідачу було направлено письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 24497010 від 07.05.2026 року.

Також, відповідачу було направлено досудову вимогу, з якої вбачається про зміну кредитора та вимога про погашення кредитної заборгованості в розмірі 21626,80 грн., однак до наступного часу заборгованість не погашено, що змусило позивача звернутись з позовом до суду. Також, представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 року справу за вказаним позовом було розподілено судді Гниличенко М.В.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.06.2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Одночасно, витребувано від АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570; адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію:- Чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської карти за номером № НОМЕР_2 ? - Чи надходили кошти в розмірі 9500 грн. на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 в період з 01.02.2025 по 06.02.2025 року?

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ); по рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), було зарахування коштів на суму 9500 грн. за період 01.02.2025-06.02.2025 р. від 01.02.2025 р.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надано клопотання, яким позовні вимоги підтримали та просили розглянути справу у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлялась, шляхом направлення судових документів на зареєстровану адресу місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 09.07.2026 року надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником позивача до суду було надано відповідь на відзив, якою зазначено, що в матеріалах справи є належні та допустимі докази щодо факту перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 9500 грн., проте на даний час відповідач не виконала своїх зобов`язань ні перед первинним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп», ні перед новим кредитором ТОВ ФК «Кредит Капітал», тому просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, зокрема неявка учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки не перешкоджає розгляду справи по суті, крім інших випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, які було надано в електронному вигляді, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 01.02.2025 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» був укладений Договір про споживчий кредит №01943-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримав 9500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ «Стар Файненс Груп » умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, але відповідач не виконав умови кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Укладаючи кредитний договір відповідач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y992. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.21 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору є Анкета-заява позичальника від 01.02.2025 року.

19.06.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №19062025.

Відповідно до ст.ст.512,514 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором №01943-02/2025 від 01.02.2025 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сума заборгованості відповідача, яка зазначена у виписці з особового рахунку, становить 21626,80 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту становить -9324 грн., заборгованість за відсотками становить 7552,80 грн., заборгованість за штрафом 4750 грн., заборгованість за комісією 0 грн..

07.05.2026 року за вих. № 24497010 відповідачу було направлено досудову вимогу про зміну кредитора та погашення кредитної заборгованості, проте до наступного часу кредитні зобов`язання не виконано. Докази повернення кредиту в матеріалах справи відсутні.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1,2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 ЦК Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість, яка становить за сумою кредиту - 9324 грн., заборгованість за відсотками - 7552,80 грн., та заборгованість за штрафом - 4750 грн.

Відповідно умов Договору № 01943-02/2025 про надання споживчого кредиту від 01.02.2025 року, вбачається, що загальна сума кредиту складає 9500 грн., строк кредиту 120 днів. Пунктом 1.4. договору передбачено за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 950,00 грн. ( що складає 10,00 % від суми кредиту.). Пунктом 1.4.1. денна процентна ставка складає (11210,00/9500,00) /120*100%=0,98 % застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтована загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 20710,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 11210,00 грн. Загальний розмір заборгованості складає 16876,80 грн.(9324 грн.+7552,80 грн.), що не перевищує орієнтовану загальну вартість кредиту визначену умовами договору 20710,00 грн.

Щодо стягнення штрафу:

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19.

Крім того, як уже зазначалося, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4750 грн. штрафу, задоволенню не підлягають, а тому позов ТОВ ««Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню - 9324 грн. заборгованість за тілом кредиту та 7552,80 грн. заборгованість за відсотками, що становить загальну суму 16876,80 грн.,в решті вимог позову відмовити.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія Договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року № 0107, укладеного між ТОВ ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копією Акту надання послуг № 679 від 11.05.2026 року, яким зазначено, що виконавцем виконано роботи(надані послуги) на суму 8000,00 грн., копією Детального опису наданих послуг до вказаного Акту, з якого вбачається найменування послуги та кількість годин, але не надано тарифи, з яких можливо встановити розмір послуг за 1 годину.

Суд акцентує увагу на тому, що складання позовної заяви про стягнення заборгованості не потребувало аналізу великої кількості документів, при цьому у справах даної категорії наявна усталена судова практика, яка не потребує аналізу та вивчення додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, справа розглядалась у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явились, відзиву або заперечень з боку відповідача не надавалось, тобто фактично надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заяви відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, але частково, у розмірі 2000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пропорційно задоволеним вимогам судовий збір у розмірі 2077,65 грн. (2662,40 гривень х 16876,80 гривень : 21626,80 гривень = 2077,65 гривень), тавитрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 615, 629, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус) загальну заборгованість за кредитним договором №01943-02/2025 від 01.02.2025 року у розмірі 16876 /шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість/ гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус)) судовий збір в розмірі 2077 /дві тисячі сімдесят сім / гривень 65 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 /дві тисячі/ гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026 року.

Суддя М. В. Гниличенко