Ухвала суду № 139822837, 14.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13829/26

Провадження № 2/201/7415/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Батманова В.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 10.09.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Батмановій В.В. 11.09.2026.

Разом із позовною заявою позивачами також було подано клопотання, в яких останні просять звільнити їх від сплати судового збору за подання указаної позовної заяви, посилаючись на тяжкий майновий стан, вимушений виїзд за кордон та хвороби.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, справа «Креуз проти Польші», висновків про те, що: сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього доступу права, та має переслідувати законну мету.

З доданих до позовної заяви документів та викладених в ній доводів випливає, що ОСОБА_1 дійсно в даний час знаходиться у скрутному фінансовому стані, який позбавляє його можливості сплатити судовий збір, крім того, враховуючи вік особи позивача, слід дійти до висновку про наявність поважних та обґрунтованих підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Разом з цим, відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В пункті 29 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану фізичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Інші позивачі жодних належних та достатніх доказів наявності в них підстав для звільнення від сплати судового збору передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суду не надали та судом таких не встановлено, до того ж Позивач ОСОБА_2 є особою працездатного віку.

Таким чином, в задоволенні клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору при подачі позовної заяви до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

З огляду на те, що даною ухвалою відмовлено позивачу у звільненні від сплати судового збору, то вважаю за можливе залишити без руху позовну заяву з наступних підстав.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду не було дотримано вимог ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- позивачам необхідно сплатити судовий збір і надати докази сплати у розмірі визначеному на час пред`явлення позову положеннями Закону України «Про судовий збір». Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн). Тому позивачам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. кожній за вимогу про визнання права власності, та у розмірі 1331,20 грн. кожній за вимогу про відшкодування моральної шкоди, що разом має становити 5324,80 грн. і надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Собор.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) ; Код банку отримувача (МФО) 899998 ; Рахунок отримувача UA498999980313141206000004629 ; Код класифікації доходів бюджету 22030101 ; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Соборний районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Враховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків позовної заяви вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для усунення викладених вище недоліків не пізніше трьох днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Батманова