Рішення № 139822779, 17.09.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1156/26

п/с 2/174/753/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Діджифінанс» (далі- ТОВ «Діджи фінанс») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.01.2024 між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «Клай Інвест» (далі- ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 248681 та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4 000,00 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, 23.12.2024 між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи фінанс» укладений договір факторингу № 23122024/1. Згідно даного договору факторингу 23.12.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 248681 від 05.01.2024 на суму боргу, що становить 12 312,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн; заборгованість за відсотками становить 8 312,00 грн; заборгованість за комісіями становить 0 грн; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за договором та судові витрати по справі.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів із АТ КБ «ПриватБанк». Сторонам розяснено їх процесуальні права та обовязки.

На виконання ухвали суду, від АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшов лист від 26.08.2026 № 20.1.0.0.0/7-260820/55998, яким повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку не імітовано карту № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відсутня можливість надати запитувану інформацію (а.с. 61).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив суд розглядати справу без участі представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 05.01.2024 ОСОБА_1 , пройшовши ідентифікацію, уклала з ТОВ «Клай Інвест» Договір про надання фінансового кредиту № 248681, який разом з Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, підписала за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL8015. Згідно умов договору, ТОВ «Клай Інвест» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надано строком на 90 днів, тобто до 03.04.2024 (а.с. 9-14).

Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, 05.01.2024 ТОВ «ПрофітГід» від платника ТОВ «Клай Інвест» було здійснено перерахування коштів в загальній сумі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , згідно договору № 248681 (а.с. 15).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 248681 від 05.01.2024 ТОВ «Клай Інвест», заборгованість ОСОБА_1 , станом на 16.12.2024, складає 12 312,00 грн, з яких: 4 000,00 грн основна сума; 8 312,00 грн відсотки по кредиту (а.с. 16-19).

23.12.2024 ТОВ «Діджи фінанс» (фактор) та ТОВ «Клай Інвест» (клієнт) уклали договір факторингу № 23122024/1, у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Так, згідно витягу із додатку № 1 до договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, ТОВ «Діджи фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 248681 від 05.01.2024 у розмірі 12 312,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість по тілу; 8 312,00 грн заборгованість по відсоткам (а.с. 20-28).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже,будь-якийвид договору,який укладаєтьсяна підставіЦивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном уст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідност. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зіст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зіст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір про надання фінансового кредиту № 248681 від 05.01.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно підтверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «Діджи фінанс» по стягненню заборгованості по кредитному договору, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь позивача в розмірі 12 312,00 грн, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надані позивачем докази, суд визнає достатніми, належними та допустимими.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на підставі ст. 137 і 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача ТОВ «Діджи фінанс» документально підтверджені судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (а.с. 1, 29-35).

Керуючись ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, заборгованість за кредитним договором № 248681 від 05.01.2024 у розмірі 12 312,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя І.А.Ілюшик