Рішення № 139822131, 16.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/6987/26Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський абразивний завод»

про стягнення 643 207, 60 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький абразивний комбінат» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський абразивний завод» про стягнення 643 207, 60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем передбаченого договором обов`язку з оплати вартості отриманого товару за договором.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Вказану ухвалу суду сторони отримали у встановленому законом порядку.

24.07.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

29.07.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

27.04.2025 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір № ПП1323/69-25071, за яким продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити поставлену відповідно до умов даного Договору абразивну продукцію (далі - товар, продукція) згідно умов даного Договору та додатків до нього, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.7. Договору, датою поставки продукції вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Згідно п. 3.3 Договору, умови оплати встановлюються відповідно до Додатку № 1 до Договору.

Додатком № 1 до договору встановлено розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу, а саме: 30 календарних днів - обсяг відвантажень за календарний місяць у цінах РРЦ, тис. грн з ПДВ від 1700, 14 календарних днів - обсяг відвантажень за календарний місяць у цінах РРЦ, тис. грн з ПДВ від 750 до 1700, передплата - обсяг відвантажень за календарний місяць у цінах РРЦ, тис. грн з ПДВ від 500 до 750.

Згідно п. 6.2 Договору претензії щодо кількості та якості продукції, що поставляються, пред`являються у терміни: за якістю - не пізніше 30 днів із дати відвантаження продукції, за кількістю продукції - не пізніше 5 днів із дати відвантаження продукції.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виявлення невідповідності за якістю/кількістю, сторони складають акт виявлених дефектів, який підписується обома сторонами або їх уповноваженими представниками.

За приписами п. 6.5.4. Договору, після підписання акта сторони визначають, що постачальник зобов`язаний замінити неякісний товар або поставити відсутню кількість товару.

Позивач вказує, що за період з 21.05.2025 по 15.05.2026 поставив відповідачу товар на загальну суму 7 244 919, 01 грн, за який відповідач розрахувався частково у сумі 6 601 711, 41 грн, в наслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 643 207, 60 грн.

Вказана сума заборгованості несплачена за ВН: № 1286 від 15.04.2026, № 1310 від 16.04.2026, № 1369 від 21.04.2026, 14612 від 28.04.2026, № 1552 від 04.05.2026, № 1500 від 30.04.2026, № 1536 від 04.05.2026 та № 408 від 15.05.2026.

Позивач листом від 22.04.2026 № 14/660 звернувся до відповідача з проханням врегулювати питання погашення заборгованості за Договором на підставі того, що відповідач не дотримувався термінів оплати за поставлений товар за Договором.

19.05.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією № 14/825 щодо погашення заборгованості у розмірі 810 007, 60 грн.

На вказану претензію відповідач надіслав лист відповідь (вх. № 541 від 29.05.2026) в якій відповідач не заперечив проти існування заборгованості та зазначив, що зацікавлений у врегулюванні спору мирним шляхом, а також запропонував погодити порядок добровільного погашення заборгованості протягом 6 (шести) місяців.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, змістом взаємних договірних зобов`язань сторін є обов`язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов`язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Господарським судом міста Києва встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар на умовах визначених договором, що підтверджується наведеними вище видатковими накладними, які підписані відповідачем без зауважень. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором щодо оплати поставленого товару виконав не в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась загальна заборгованість у розмірі 643 207, 60 грн.

Відповідно до п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

З огляду на те, що строк оплати за поставлений товар настав, враховуючи відсутність доказів оплати, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 643 207, 60 грн підлягає задоволенню.

Господарський суд міста Києва не бере до уваги доводи відповідача, що спірні накладні не підтверджують факт поставки товару, оскільки як вже наводилось вище відповідач у листі відповіді на претензію (вх. № 541 від 29.05.2026) не заперечував проти існування заборгованості, яка виникла на підставі спірних видаткових накладних та у розумінні п. 6.2.2. Договору не заявляв позивачу претензії на протязі 5 днів із дати відвантаження продукції щодо кількості поставки продукції.

Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідача, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки за приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Щодо викладених у відзиві на позов інших аргументів, вони не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКИЙ АБРАЗИВНИЙ ЗАВОД» (01013, місто Київ, вул. Деревообробна, будинок 6-Б, ідентифікаційний код 43563691) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЗЬКИЙ АБРАЗИВНИЙ КОМБІНАТ» (69014, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ОЛЕКСІЯ ПОРАДИ, будинок 44, ідентифікаційний код 00222226) заборгованість у розмірі 643 207 (шістсот сорок три тисячі двісті сім) грн 60 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9648 (дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) грн 11 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва