Ухвала суду № 139821686, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/6870/25 (904/4258/26)

За позовом Комунальної установи "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради", м. Ужгород, Закарпатська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг", м.Дніпро

про розірвання договорів поставки, стягнення 412 155,12 грн

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ::

Комунальна установа "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про розірвання договорів поставки №57 від 28.03.2022, №151 від 12.04.2022 та стягнення заборгованості за договорами поставки №57 від 28.03.2022, №151 від 12.04.2022 в розмірі 412 155,12 грн, з яких: 289 680,00 грн - заборгованість по договорам №57 від 28.03.2022, №151 від 12.04.2022, 21 436,32 грн - сума інфляційних втрат, 8 952,30 грн - 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 92 086,49 грн- пеня за прострочення виконання зобов`язання.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 23.12.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІВАЙН ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503., код ЄДРПОУ 41449359) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6870/25, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6870/25(904/4258/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 16.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11.08.2026 о 13:20 год.

У судове засідання, призначене на 11.08.2026, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку ухвали від 16.07.2026 до електронного кабінету ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІВАЙН ТОРГ".

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку ухвали від 16.07.2026 до електронного кабінету Комунальної установи "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради".

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкладено судове засідання на 08.09.2026 о 10:45 год. Зобов`язано Позивача до засідання надати:

- пояснення з приводу викладених в мотивувальній частині ухвали обставин;

- копії специфікацій на поставку товару до Договорів поставки №57 від 28.03.2022 та №151 від 12.04.2022;

- копії видаткових накладних на товар;

- уточнений розрахунок заборгованості з урахуванням положень ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.

У судове засідання, призначене на 08.09.2026, представник позивача та представник відповідача не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Суд зазначає, що Позивач, ініціювавши судовий розгляд справи, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України (дали за текстом - Кодекс) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7).

Також, в постанові Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Судом встановлено, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2026 та 11.08.2026 були направлені в електронному вигляді до електронного кабінету Позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, залучених судом до матеріалів справи (том 1, а.с. 35, 40).

Відтак, позивач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи №904/6870/25 (904/4258/26) 11.08.2026 та 08.09.2026.

В той же час, Позивач у засідання, призначені на 11.08.2026 та 08.09.2026 не з`явився, вимоги ухвали суду від 11.08.2026 не виконав.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Що до можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 визначив наступну правову позицію.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Підсумовуючи наведене вище, господарський суд дійшов наступних висновків.

Позивач - представник Комунальної установи "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради" до судових засідань 11.08.2026 та 08.09.2026 не з`явився, про час та місце проведення судових засідань учасник судового процесу був обізнаний, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі не надав, вимоги ухвалу суду від 11.08.2026 не виконав.

Суд зазначає, що не виконання Позивачем вимог ухвали від 11.08.2026, а саме не надання відповідних документів та пояснень, виключає можливість подальшого розгляду справи без відповідних доказів.

Правова позиція Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі №905/458/21 ) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом після усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без розгляду.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, суд звертає увагу Позивача про можливість звернення до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позову Комунальної установи "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про розірвання договорів поставки, стягнення 412 155,12 грн.

Керуючись приписами частини 4 статті 202, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Комунальної установи "Закарпатського обласного центру цивільного захисту, матеріальних резервів та централізованого оповіщення "Закарпатської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про розірвання договорів поставки, стягнення 412 155,12 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Є. Соловйова