Рішення № 139820976, 17.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

712/5895/26

2/712/3733/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 12 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2774842 про надання споживчого кредиту, який підписаний відпвлідачем електронним піписом із застосування одноразового ідентифікатора «М550592».

Згідно п. 1.3 договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, сума кредиту - 6 000 гривень; строк кредитування 30 днів, кінцевий термін повернення - 11 вересня 2026 року.

Відповідно до п.2.1 договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

На виконання умов договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу грошові кошти в сумі 6 000 гривень, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 20 березня 2026 року за вих. № 6638-ВП (транзакція в системі «WayForPay» - creditplus - 9839895 від 12 серпня 2020 року, код авторизації 439968, маска картки НОМЕР_2 ).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 19 680 гривень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати процентів - 13 680 гривень.

26 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» був укладений договір факторингу № 26032021, згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги з боржників, у тому числі за договором № 2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , у розмірі 19 680 гриаень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати прцентів - 13 680 гривень що підтверджується реєстром боржників від 26 березня 2021 року, згідно Витягу з додатку №1 до договору факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року.

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» та ТОВ «Факторинг партнерс» був укладений договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги з боржників за кредитними договорами, в тому числі з відповідача за договором № 2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , у розмірі 19 680 гриаень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати процентів - 13 680 гривень, що підтверджується реєстром заборгованостей №1 до договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 19 680 гривень00 копійок гривень, у тому числі: 6 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 13 680 гривень 20 копійок заборгованість зі сплати процентів.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі; проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив відзиву чи заперечень на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

12 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2774842 про надання споживчого кредиту, який підписаний відпвлідачем електронним піписом із застосування одноразового ідентифікатора «М550592».

Згідно п. 1.3 договір №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, сума кредиту - 6 000 гривень; строк кредитування 30 днів, кінцевий термін повернення - 11 вересня 2026 року.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

12 серпня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2774842 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом із застосування одноразового ідентифікатора «М550592».

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.2.1 договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року кошти надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

На виконання умов договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року ТОВ «Авентус Україна» надано відповідачу грошові кошти в сумі 6 000 гривень, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Вей Фор Пей» від 20 березня 2026 року за вих. № 6638-ВП (транзакція в системі «WayForPay» - creditplus - 9839895 від 12 серпня 2020 року, код авторизації 439968, маска картки НОМЕР_2 ).

Позивачем доведено наленими доказами факт укладення договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» та факт надання останнім грошових коштів в сумі 6 000 гривень за цим договором відповідачу.

Згідно ч.1, 3 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Умови нарахування та сплати процентів за користування кредитним коштами визначені в п.1.5 договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, згідно якого, тип процентної ставки - фіксована; процентна ставка за користування кредитом залежить від фактичного виконання умов договору , а саме:

- (п.1.5.1) знижена процентна ставка - 1,81% в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк відповідач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку;

- (п.1.5.2) стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, яка застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо відповідач не виконав умови, зазначені в пп.1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано проценти за договором №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року в розмірі 13 680 гривень.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 19 680 гривень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати процентів - 13 680 гривень.

26 березня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» був укладений договір факторингу № 26032021, згідно умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги з боржників, у тому числі за договором № 2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , у розмірі 19 680 гриаень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати прцентів - 13 680 гривень що підтверджується реєстром боржників від 26 березня 2021 року, згідно Витягу з додатку №1 до договору факторингу № 26032021 від 26 березня 2021 року.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 26032021 від 26 березня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» здійснено оплату на користь ТОВ «Авентус Україна» в сумі 1 007 277 гривні 75 копійок, призначення платежу: «плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 26032021 від 26.03.2021 р., без ПДВ».

23 травня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» та ТОВ «Факторинг партнерс» був укладений договір факторингу № 23/05/24, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги з боржників за кредитними договорами, в тому числі з відповідача за договором № 2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року, укладеним між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , у розмірі 19 680 гриаень, у тому числі: 6 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, заборгованість зі сплати процентів - 13 680 гривень, що підтверджується реєстром заборгованостей №1 до договору факторингу № 23/05/24 від 23 травня 2024 року.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 23/05/24 від 23 травня 2024року ТОВ «Факторинг партнерс» здійснено оплату на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція повернення боргів» в сумі 2 944 375 гривні 35 копійок, призначення платежу: «плата згідно договору факторингу № 23/05/24 від 23.05.2024р., без ПДВ».

Враховуючи викладене, згідно доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем соїх договірних зобов`язань за договором №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року заборгованість останнього перед позивачем становить 19 680 гривень 00 копійок гривень, у тому числі: 6 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13 680 гривень 20 копійок заборгованість зі сплати процентів на дату відступлення права вимоги.

Вказаний розрахунок позивача відповідачем не спростований.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020року.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1) ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц:

«На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані:

договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);

розрахунок наданих послуг;

документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.»

На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року;

- заявку на надання юридичної допомоги №51 від 02 березня 2026 року;

- витяг з акту №31 про надання юридичної допомоги від 31 березня 2026 року;

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Відповідачем клопотання про невідповідність понесених витрат, зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 0639080040 від 22квітня 2026 року позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом сплачений судовий збір в розмірі 2 662 гривні 40 копійок, який, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 263, 280, 281, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371, заборгованість за договором №2774842 про надання споживчого кредиту від 12 серпня 2020 року в сумі 19 680 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 9 000 (дев`ятьтисяч) гривень 00 (нуль) копійок, а всього: 31 342 (тридцять одну тисячу триста сорок дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.М. Борєйко