Ухвала суду № 139820806, 17.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 711/6148/26

Провадження № 2/700/730/26

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», представник повивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року у справі відкрито провадження, призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 34 роки в м. Черкаси Черкаської області, актовий запис про смерть №17 від 14.02.2019, складений Лисянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до особи, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ст.ст. 46, 48, 49 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, відповідач у даній справі може бути фізична особа, що наділена цивільною процесуальною правоздатністю і цивільною процесуальною дієздатністю, які припиняються у момент її смерті. Тобто процесуальним законом не передбачено можливість пред`явлення позову до особи, яка на час звернення до суду вже померла, оскільки її цивільна процесуальна правоздатність і цивільна процесуальна дієздатність припинилася з моменту смерті ще до подачі позову.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у ст. 1219 ЦК України.

Оскільки кредитні зобов`язання не включені до визначеного ст.1219 ЦК України переліку зобов`язань, які не входять до складу спадщини, тому вони спадкуються спадкоємцями померлого позичальника (спадкодавця) в загальному порядку, встановленому законом.

Частинами 1, 3 ст.1268, ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

За змістом зазначених норм вбачається, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України 6-місячний строк.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Як зазначено в п. 32 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо виконання зобовязань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців слід враховувати, що з урахуванням ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Приймаючи до уваги, що оскільки зі смертю боржника відносини між кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» і боржником кредитного договору ОСОБА_1 припинилися, а її спадкоємці сторонами кредитного договору не були, дані відносини не можуть регулюватися нормами закону, які передбачають загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема такі, як стягнення заборгованості за договором кредиту.

Зобов`язання по поверненню кредиту у даному випадку включається до складу спадщини, тому застосовуються не умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи його сплати, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною 2 цієї статті, а саме: суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, якщо вони відмовилися від одностороннього платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Виходячи з наведених норм матеріального права, оскільки у даному випадку боржник померла, то належним способом захисту порушеного права є звернення ТОВ «ВІН ФІНАНС» - кредитора спадкодавця до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог кредитора шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своє ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Суд вважає необхідними роз`яснити представнику позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 256 ЦПК України). На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», представник повивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія БЕСАРАБ