Рішення № 139820634, 16.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11680/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судових засідань Баланович М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивачки ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 за життя у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 460/474/21, від 20.09.2021 у справі № 460/474/21 (ухвалення додаткового рішення), від 02.08.2023 у справі № 460/12356/23 перераховано кошти у загальній сумі 165089,21 грн. Після його смерті приватним нотаріусом заведено спадкову справу і Позивачка є спадкоємцем першої черги. На її звернення із заявою про виплату недоотриманих сум пенсії, Відповідач повідомив про відсутність підстав у зв`язку зі зверненням за межами шестимісячного строку з моменту смерті. Позивачка вважає, що Відповідач неправомірно перешкоджає реалізації її прав як спадкоємця, на отримання всього належного їй спадкового майна, яке належало спадкодавцю на підставі рішень суду, а тому змушена звернутись до суду.

Ухвалою суду від 14.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2026 закрито підготовче провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явився. При цьому представник позивача подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань. Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Судом встановлено, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.22)

Родинний зв`язок між померлим ОСОБА_2 та Позивачкою ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 10.06.1968; зміна прізвища Позивачки - свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 від 13.07.1991.

Згідно довідки приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матвійчук О. С. від 25.02.2026, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина (спадкова справа № 43/2025). Спадкоємцем за законом є донька- ОСОБА_1

ОСОБА_2 за життя у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 460/474/21, від 20.09.2021 у справі № 460/474/21 (ухвалення додаткового рішення), від 02.08.2023 у справі № 460/12356/23 перераховано кошти у загальній сумі 165089,21 грн.

З витягів з розрахунку пенсії ОСОБА_2 загальна сума до виплати на підставі рішень суду становить 165089,21 грн.

Листом № 1700-0203-8/26556 від 01.041.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що суми пенсії, котрі підлягали виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Недоотримані суми пенсії виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Статтею 30 Закону встановлено, що прапво на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих, або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Надалі ГУ ПФУ в Рівненській області посилається на перелік осіб, які вважаються членами сім`ї, а також на перелік документів, які потрібно долучити до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера.

Також ГУ ПФУ в Рівненській області посилається на необхідність звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Сума коштів нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі № 460/474/21, від 20.09.2021 у справі № 460/474/21 (ухвалення додаткового рішення), від 02.08.2023 у справі № 460/12356/23 становить 165089,21 грн.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами 2 та 3 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців та не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19, від 30.11.2022 у справі № 638/19167/19, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 22.02.2024 у справі № 461/5878/22.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) дійшов висновку, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Сума коштів нарахованих (не виплачених) ОСОБА_2 на виконання рішень Рівненського окружного адміністративного суду становить 165089,21 грн.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання невиплаченої пенсії на виконання рішення суду після смерті ОСОБА_2 відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

Таким чином, позов підлягає задоволенню та з ГУ ПФУ в Рівненській області на користь позивача підлягає стягненню суми недоотриманих за життя грошових коштів в сумі 165089,21 грн, розмір якої підтверджений належними доказами.

У відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи потрібно покласти на відповідача.

керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 недоотриману померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за життя пенсію у розмірі 165089 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) грн 21 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, м.Рівне вул..Олександра Борисенка, 7, код ЄДРПОУ 21084076.

Суддя І.О.Гордійчук