Ухвала суду № 139820279, 17.09.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/755/26

Номер провадження 2/948/678/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря

судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», яка подана представником позивача Гурським Германом Юрійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 24.07.2021 між ОСОБА_1 та

ТОВ «Кошельок» було укладено договір № 3422305778-407322 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язавсь повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов`язання за укладеним договором не виконав - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 2739,22 грн, де 1107,71 грн. заборгованість за сумою кредиту, 1631,51 заборгованість за відсотками.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2739,22 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 07.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін. Розгляд справи призначено на 17.09.2026.

У судове засідання 17.09.2026 представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету не з`явився (а.с.58-59). У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності (а.с.8 зв).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення повістки до електронного кабінету (а.с.60). 17.08.2026 через Електронний суд направив заяву про розгляд справи без участі, де вказав, що заборгованість перед ТОВ «Кошельок» була повністю сплачена ним 10.08.2026 на підтвердження чого надав довідку про відсутність заборгованості (а.с.62-63).

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

24.07.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» підписано Договір №3422305778-407322 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 2000,00 грн (п. 1.1); проценти за користування кредитом 0 грн (п.1.3.2); строком на 12 днів (п.2.1)(а.с39зв-44).

За повідомленням ТОВ «Тас лінк» 27.07.2021 було проведене успішне зарахування 2000,00 грн на картку № НОМЕР_2 по Договору №3422305778-407322 (а.с.17).

З довідки ТОВ «Кошельок» від 10.08.2026 за № 937273, що видана ОСОБА_1 вбачається, що Кредитний договір № 3422305778-407322 укладений 24.07.2021 з ТОВ «Кошельок» припинив свою дію з 10.08.2026 у зв`язку з повним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором перед кредитором (а.с.63).

Позивачем вказана інформація не спростована.

Суд, розглянувши матеріали справи дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по даній справі.

Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов?язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року справа № 638/3792/20.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем повністю виконано зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку що провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», яка подана представником позивача Гурським Германом Юрійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає закриттю.

Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду. Суд зобов`язаний здійснити належний розподіл як за заявою учасника, так і з власної ініціативи, забезпечуючи захист майнових інтересів позивача та державного бюджету.

Вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25). Указане спростовує відповідні доводи касаційної скарги.

Сплата позивачем суми судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн, підтверджується долученими до матеріалів справи копією платіжної інструкції №8480 від 17.07.2026 .

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Також, позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на правничу допомогу, яку позивач очікує понести в розмірі 10000 грн (а.с.7 на зв.).

Частиною другою ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Судом установлено, що відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Водночас, відповідно до частини четвертої ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивач просив стягнути з відповідача 10000 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем наданий договір про надання правничої допомоги від 12.02.2025, укладений між ТОВ «Кошельок» та адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» (а.с.30), додаток до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 (а.с.16), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.34), акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 10.06.2026, відповідно до якого адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» надано послуги на загальну суму 10000,00 грн. (а.с.31).

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що при підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не брав, позовна заява має стандартну форму та складана за шаблоном, відповідач до початку розгляду справи сплатив заборгованість.

За таких обставин, суд вважає, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 2000,00 грн.

Керуючись ст.142, 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», яка подана представником позивача Гурським Германом Юрійовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у сумі 2662,40 грн та 2000,00 витрат на правничу допомогу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.Л.Тимофєєва