Ухвала суду № 139820155, 17.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №243/2629/22

Провадження № 1-кп/552/909/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні №12022052510000659 від 26.06.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 186 КК України, -

встановив:

До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати. На даний час продовжують існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор підтримав своє подання, посилаючись на викладені у ньому обставини, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вважає його необґрунтованим та безпідставним, а зазначені у ньому ризики надуманими, ОСОБА_4 тривалий час безпідставно утримуються під вартою, у нього є мати та рідний брат, що свідчить про міцні соціальні зв`язки останнього. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений також просив змінити йому запобіжний захід на більш м`який. Зазначив, що інкриміновані йому кримінальні правопорушення він не вчиняв і безпідставно утримається під вартою понад чотири роки.

Суд, заслухавши доводи та заперечення учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного ОСОБА_4 закінчується 19.09.2026. До зазначеного часу розгляд даного кримінального правопорушення завершено не буде. У зв`язку з чим виникло питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Звертаючись з клопотаннями про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого; наявність постійного місця роботи; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також інші обставини зазначені в законі.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів із застосуванням насильства, до взяття під варту офіційно не був працевлаштований та не займалися будь-якою суспільно-корисною діяльністю, раніше неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів. З урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, яке може бути йому призначене судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, з метою схилення до зміни показів або відмови від показів взагалі, продовжити злочинну діяльність, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків.

Тому, на думку суду, на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, судом враховується характер кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, суд на теперішній час не встановив.

У зв`язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Вирішення питання щодо можливості визначення обвинуваченим застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, з огляду на обставини, встановлені судом та існування правового режиму воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не вбачає достатніх підстав для визначення застави, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що узгоджується з положеннями КПК України.

З метою забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні необхідно забезпечити проведення відеоконференції з ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199, 331, 336 КПК України, -

ухвалив:

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 15 листопада 2026 року включно без визначення розміру застави.

Доручити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» забезпечити проведення відеоконференції 13 листопада 2026 року о 10 год. 00 хв. за участі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження до відому та Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1