Ухвала суду № 139819895, 17.09.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2705/26

Провадження № 2/376/2283/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

17 вересня 2026 року суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого дії адвокат Ковбасюк Л.М., звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на: 1/2 частини житлового будинок за АДРЕСА_1 , як частки у спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 1/4 частини житлового будинок за АДРЕСА_1 , як частки у спадщині після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в цілому становить 3/4 частини спірного житлового будинку; 1/2 частини земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3224010100:01:021:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , як частки у спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 1/4 частини земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3224010100:01:021:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , як частки у спадщині після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в цілому становить 3/4 частини спірної земельної ділянки.

Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріус надала йому відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які посвідчують право власності спадкодавця на вищевказане нерухоме майно.

Розглянувши позовну заяву та матеріали додані до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 5 ст. 176 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вказана позовна заява згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, позивачем відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не повно викладені обставин, якими обґрунтовуються вимоги, й відсутні посилання на засоби їх доказування, що полягає в наступному.

Позовна заява та додані до неї документи не містять доказів неможливості реалізації позивачем своїх спадкових прав на майно в позасудовому порядку безпосередньо через органи нотаріату в частині прийняття спадщини, а саме частини земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

Так, главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачені обставини, при наявності яких нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п.24 Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, що також узгоджується з положенням п.24 Постанови.

Позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права на майно у порядку спадкування, має вказати на правові підстави такого звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва із вказівкою на підстави такої відмови.

Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 січня 2019 року у справі №2-390/2006.

У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Також, як вбачається із п. 9 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» отримання постанови про відмову вчиненні нотаріальної дії має важливе значення, оскільки з часу відмови обчислюється строк для звернення до суду, і надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивача неможливо без з`ясування причин та мотивів відмови у вчиненні нотаріальної дії.

У свою чергу позивач та його представник до позовної заяви не долучили постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: частину земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3224010100:01:021:0006, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, передбаченої законом відмови у вчиненні нотаріальної дії в частині спадкування земельної ділянки позивачем ОСОБА_1 матеріали позовної заяви не містять.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Окрім того позивачем та його представником не конкретизовано зміст позовних вимог, а саме: не надано інформації про останнє зареєстроване місце проживання померлого та склад сім`ї померлого на день смерті.

У позовній заяві позивач та його представник відповідачем вказує Сквирську міську раду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).

Сквирська міська рада, що зазначена відповідачем у позові є органом місцевого самоврядування та може виступати відповідачем у справах про спадкування лише у випадках, коли спадкове майно визнається відумерлою спадщиною, або коли спір стосується прав територіальної громади.

За матеріалами позовної заяви вбачається, що ще одним спадкоємцем за законом є сестра позивача ОСОБА_2 , яка на даний час оформила свою частку у спадковому майні, отже територіальна громада в особі міської ради не є суб`єктом спірних матеріальних правовідносин, не володіє спірним майном і не оспорює право позивача на нього.

Всупереч пунктам 4 та 5 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява не містить правового обґрунтування пред`явлення позовних вимог саме до Сквирської міської ради. Позивачу необхідно усунути вказаний недолік шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій належним чином визначити суб`єктний склад учасників справи, а саме: належного відповідача відповідно до характеру спірних правовідносин, обґрунтувати вимоги до нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У позовній заяві заявлено дві вимоги майнового характеру. У той же час до позовної заяви долучена лише квитанція про сплату судового збору за одну вимогу.

Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Таким чином, позивачу слід виправити зазначений недолік позовної заяви, а саме сплатити судовий збір за ще одну майнову вимогу з врахуванням положень Закону України «Про судовий збір» та виходячи з дійсної ціни позову встановленої оцінкою майна.

Судовий збір потрібно сплатити за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Сквирська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA258999980313101206000010844; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сквирський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінал платіжного документу.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175-177,185 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сквирської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачеві та його представнику строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Батовріна