Рішення № 139819872, 16.09.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1476/26

Провадження № 2/375/1158/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем в період із січня 2013 року по лютий 2026 року було отримано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: на АДРЕСА_1 , у розмірі 24251,50 грн, які залишилась не оплаченими відповідачем.

Також позивач вказував на те, що постачальник звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги із утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 30 квітня 2026 року (справа № 375/909/26) відмовлено у видачі судового наказу з тих підстав, що не вбачається дати виникнення права грошової вимоги до січня 2021 року, а вказано лише факт її наявності станом на січень 2021 року, а також відсутність документів, що вказують на правильність розрахунків сум заборгованості.

Тому, позивач звернувся до суду та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» (далі по тексту КП «Рокитнянське ЖЕП») заборгованість у розмірі 24251,50 грн та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 15 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

16 вересня 2026 року від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримує повнітю та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення копії ухвали за зареєстрованим місцем її проживання, не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу частини 8 статті178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011року № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підставі статті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив. Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що предметом діяльності Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» є здійснення господарської діяльності пов`язаної з утриманням в належному технічному стані житлового фонду, нежилих приміщень і прибудинкових територій, які перебувають у його віданні.

Згідно акту приймання передачі в оперативне управління основних фондів з балансу КП «ВУЖК смт. Рокитне» на баланс «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство», які належать територіальній громаді селища Рокитне від 6 травня 2008 року житловий будинок АДРЕСА_2 , перебуває на балансі КП «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство».

Квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18 червня 2009 року зареєстрованого у реєстрі за № 1683.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових території між сторонами укладено 1 липня 2009 року.

Рішенням виконком Рокитнянської селищної ради Київської області від 31 березня 2011 року № 82 затверджено економічно-обгрунтовані розрахунки витрат на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по КП «Рокитнянське ЖЕП».

Рішеннями виконкому Рокитнянської селищної ради Київської області від 18 червня 2015 року № 1808, 28 липня 2016 року № 80, 31 березня 2017 року № 31, 31 жовтня 2018 року № 112, 14 червня 2018 року № 52, 28 грудня 2020 року № 139 здійснювалося коригування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій КП «Рокитнянське ЖЕП».

Рішеннями виконкому Рокитнянської селищної ради Київської області від 28 липня 2016 року № 79, 21 червня 2022 року № 125 призначено на перехідний період виконавця послуг з утримання будинків КП «Рокитнянське ЖЕП».

Наказом КП «Рокитнянське ЖЕП» від 26 серпня 2024 року № 19 прийнято провести коригування тарифів на житлово-комунальну послугу на 20 % з 1 вересня 2024 року.

З довідки розрахунку заборгованості від 14 квітня 2026 року № 93 наданої КП «Рокитнянське ЖЕП» встановлено, що заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за січень 2013 року - лютий 2026 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , становить 24251,50 грн.

З довідки КП «Рокитнянське ЖЕП» від 14 квітня 2026 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 у КП «Рокитнянське ЖЕП» відкрито особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 , який відповідає номеру абонента по розрахунковій книзі.

В порядку досудового врегулювання спору КП «Рокитнянське ЖЕП» на адресу відповідача направляло вимогу від 11 березня 2026 року № 60 про сплату заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у сумі 24251,50 грн, яка залишилась відповідачем без виконання.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 30 квітня 2026 року (справа № 375/909/26) відмовлено у видачі судового наказу з тих підстав, що не вбачається дати виникнення права грошової вимоги до січня 2021 року, а вказано лише факт її наявності станом на січень 2021 року, а також відсутність документів, що вказують на правильність розрахунків сум заборгованості.

Зазначений будинок обслуговує КП «Рокитнянське ЖЕП» та здійснює обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечує роботу технічного обладнання та інженерних споруд тощо.

Тобто, користуючись усіма зручностями - наявними комунальними послугами, відповідач по справі відмовляється приймати участь в утриманні будинку, його інженерно-технічного обладнання та прибудинкової території, оплати отриманих комунальних послуг.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує (стаття 319 ЦК України).

За положеннями статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто вказана стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 частини 1 статті 1 цього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку шляхом оплати всіх витрат експлуатуючій організації, відповідно до затвердженого тарифу на утримання будинку.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуга з управління багатоквартирним будинком (пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що на споживача покладено обов`язок, серед іншого, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901 та частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 610, 612 ЦК України).

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 6 статті 81 ЦПК України).

Згідно із розрахунком, наданим позивачем відповідач має загальну заборгованість основного боргу за отримані послуги перед позивачем на загальну суму 24251,50 грн, за період з січня 2013 року по лютого 2026 року.

Доказів відсутності заборгованості (сплати комунальних послуг) стороною відповідачів не надано. При цьому у відповідності до положень частини 4 статті 81 ЦК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій (в даному випадку оплати житлово-комунальних послуг), обов`язок доведення вчинення такої дії покладається на сторону, яка стверджує про її вчинення. За таких умов саме відповідачі мають довести факт оплати спожитих ними послуг.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач має заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 24251,50 грн, будь яких доказів погашення наявної заборгованості відповідачем не надано, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про наявність визначених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 24251,50 грн.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов КП «Рокитнянське ЖЕП» задоволено, а тому розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 3328,00 грн.

Керуючись статтями 319, 322, 509, 526, 530, 610, 714, 901 ЦК України, статтями 10, 11, 76, 81, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 24215 (двадцять чотири тисячі двісті п`ятнадцять тисяч) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Рокитнянське житлово-експлуатаційне підприємство», код ЄРДПОУ 35799423, місцезнаходження: вул. Ентузіастів, буд. 7, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, 09601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 16 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус