Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 291/922/26
Провадження №2/291/802/26
РІШЕННЯ
іменем України
16 вересня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гарбарук І.М.,
за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ружин в порядку загального позовного провадження цивільну справу №291/922/26 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руденко З.Б., до Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
17.08.2026 на адресу Ружинського районного суду Житомирської області надійшов вказаний позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 головуючою суддею визначено Гарбарук І.М.
Ухвалою суду від 19.08.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено розгляд справи у підготовчому провадженні.
Ухвалою суду від 02.09.2026 витребувано копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрито підготовче провадженні та призначено розгляд справи по суті.
08.09.2026 Ружинська державна нотаріальна контора у листі від 05.09.2026 №596/02-14 повідомила, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, заява на прийняття спадщини не подавалася.
02.09.2026 на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за її відсутності, водночас, вказала, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник позивача у заяві від 16.09.2026 просила розгляд справи здійснювати у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримала, та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Ружинської селищної ради Дмитрук К.Г. подала до суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, щодо задоволення позовних вимог покладалася на розсуд суду.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким житловий будинок з погосподарськими будівлями та приватизовану присадибну земельну ділянку, заповів ОСОБА_1 (а.с. 13).
Заповіт посвідчений секретарем Городоцької сільської ради, на даний час чинний, не оспорений, в судовому порядку недійсним не визнавався.
Так, зокрема ОСОБА_2 належала земельна ділянка, загальною площею 0,4792 га, за адресою с. Городок (Городоцька сільська рада) для для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ЖТ 05-11 №000032 від 06.10.1997 (а.с. 16, 17).
На день смерті ОСОБА_2 проживав одиноко, що засвідчено довідкою Ружинської селищної ради від 15.07.2026 №120 (а.с. 14).
ОСОБА_1 , як спадкоємець майна, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини та роз`яснено можливість звернення до суду із відповідною заявою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини(а.с. 19).
Представник позивача у позовній заяві стверджує, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення із заявою до нотаріуса для прийняття спадщини у зв`язку з тим, що йому не було відомо про наявність заповіту, про наявність заповіту позивачу випадково стало відомо лише у червні 2026 року.
08.09.2026 Ружинська державна нотаріальна контора у листі від 05.09.2026 №596/02-14 повідомила, що спадкова справа відносно майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, заява на прийняття спадщини не подавалася.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №86591830 від 05.09.2026, заповіт №50159442, стан чинний, номер в реєстрі нотаріальних дій 7, дата посвідчення: 15.10.2010, місце посвідчення Городоцька сільська рада, заповідач ОСОБА_2 (а.с.45-47).
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:
- необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права;
- втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини;
- спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини у встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини;
- тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
Таким чином, в даному конкретному випадку необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Крім того позивач не є спадкоємцем за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які б набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування), спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким не прийнята, не визнана відумерлою.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення її додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
З врахуванням місця знаходження майна, на думку суду, достатній строк для подання заяви про прийняття спадщини становитиме один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.
Судові витрати за клопотанням позивача залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за заповітом, рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: Ружинська селищна рада, місце знаходження: вул. Незалежності, 2, с-ще Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, ЄРДПОУ 04344707.
Повне рішення суду складено 16.09.2026.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області І.М. Гарбарук
Судове рішення № 139819436, Ружинський районний суд Житомирської області було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 291/922/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: