Ухвала суду № 139818798, 17.09.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/1098/26

Номер провадження 4-с/736/14/26

У Х В А Л А

17 вересня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Кутового Ю.С.,

за участі секретаря Батюк Я.С.,

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14 травня 2026 року звернувся із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просила визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича з приводу відмови в реєстрації його заяви від 03 травня 2026 року до нього про надання йому роз`яснень та копій документів, на підставі яких ним здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп», протиправними; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну назви сторони виконавчого провадження у ВП № 77184386, якою незаконно та за відсутності навіть обов`язкових реквізитів, які повинні в ній бути, а саме: мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких приватний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків); копій підтверджуючих документів, на підставі яких виконавцем проведено перейменування стягувача; строку і порядку оскарження винесеної постанови; строку і порядку набрання чинності вказаною постановою, приватним виконавцем здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп»; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича витрати на правову допомогу при поданні ОСОБА_1 скарги на його протиправні дії та протиправну бездіяльність до Корюківського районного суду в розмірі 3000 грн.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М. від 22.01.2026 про зміну назви сторони виконавчого провадження у ВП № 77184386 постановлено змінити найменування стягувача з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на Товариство обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп». 06 квітня 2026 року Іваненко В.Г., як сторона виконавчого провадження, звернулася до приватного виконавця Приходька Ю.М. із заявою, в якій просила надати їй роз`яснення та копії документів, на підставі яких приватним виконавцем Приходьком Ю.М. здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп», однак на протязі 26 днів, тобто, до 03 травня 2026 року, відповіді на свою заяву не отримала. 03 травня 2026 року ОСОБА_1 знову звернулася до приватного виконавця Приходька Ю.М. із заявою, в якій просила надати їй найбільш стислий строк після отримання цієї повторної заяви від 03.05.20216 роз`яснення та копії документів, на підставі яких приватним виконавцем Приходьком Ю.М. здійснено заміну стягувача з ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на ТОВ «Дніпрофінансгруп». Дана заява була надіслана до зареєстрованого Електронного кабінету приватного виконавця Приходька Ю.М. 03.05.2026, проте, як свідчать дані Електронного кабінету, ОСОБА_1 в реєстрації його заяви від 03.05.2026 приватним виконавцем Приходьком Ю.М. було відмовлено. Стягувач в справі № 736/1003/24 - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», окрім зміни найменування юридичної особи, змінив: індекс поштового зв`язку; юридичну адресу місцезнаходження товариства; види економічної діяльності; установчі документи ТОВ; назву «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» на назву «Товариство з обмеженою відповідальністю». Заявник вважає, що дана постанова винесена з порушенням «Інструкції з організації примусового виконання рішень», є незаконною та підлягає скасуванню.

В судове засідання скаржник не з?явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про слухання скарги у її відсутності не надала.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про час слухання заяви повідомлений належним чином, заперечення на скаргу суду не надав.

Представник приватного виконавця Приходько Ю.М. адвокат Прокоф?єв Б.І. в судове засідання не з?явився, надав відзив на скаргу, в якій просив відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що слід відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав.

До приватного виконавця 12.02.2025 року від ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі Стягувач), разом з виконавчим документом надійшла письмова заява від 05.02.2025 року про примусове виконання рішення, а саме виконавчий лист №736/1003/24 виданий 22.01.2025 року Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Стягувача інфляційних витрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 85 889 грн. 73 коп.

На підставі заяви Стягувача та виконавчого документа 12.02.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77184386.

Цього ж дня, виконавцем винесено постанову про об?єднання виконавчих проваджень №77184070, №77184231, 77184386 у зведене виконаче провадження №77187522.

22.01.2026 року виконавцю надішла заява про зміну найменування та реквізитів стягувача №0121/15/Б від 21.01.2026 року, в який Стягувач просило у всіх виконавчих провадженнях за його участі винести постанову про зміну найменування стягувача, зазначивши нове найменування стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», ЄДРПОУ 40696815, що у свою чергу було підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 27.12.2025 року.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичною) особи, виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Як наслідок, 22.01.2026 року виконавцем було винесено відповідну постанову, з якою не погоджується скаржниця.

Таким чином, дії приватного виконавця, що виразилися у прийнятті постанови про зміну назви виконавчого провадження та постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, а отже доводи викладені у скарзі є безпідставними.

Щодо твердження скаржниці про ненадання відповіді на її звернення, суд вважає таке твердження також безпідставним, оскільки відповідна відповідь з додатками була направлена поштовим відправленням за місце реєстрації останньої у АДРЕСА_1 .

Згідно із ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Отже, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_2 та необхідність задоволення клопотання інших учасників процесу про стягнення на їх користь судових витрат.

Керуючись статтями 44, 258, 259, 260, 268, 450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.. Перемоги, 139 оф. 420, рнокпп НОМЕР_1 ) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.С.Кутовий