Рішення № 139818768, 17.09.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/687/26

Єдиний унікальний №733/1058/26

Рішення

Іменем України

17 вересня 2026 року м.Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5521470 від 08.05.2025, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 2000,00 грн із строком кредитування 360 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% в день.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №С7-270126-1, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Новий колектор» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 27.01.2026 становить 7329,56 грн. та складається з: 1999,99 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 4614,57 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 715,00 грн. - штрафу які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників.

Відповідачу 04.07.2026 судом ухвала про відкриття провадження була направлена поштою. Станом на 17.09.2026 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, як і не надходило інших заяв щодо предмету спору.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відсутності відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5521470, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн із строком кредитування 360 днів, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95% в день .

Пунктом 4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно графіку платежів.

Відповідно до п.5.4.1 договору клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, комісію, штрафи та пені.

У відповідності до положень п.6.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2 день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання .

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №С7-270126-1, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Новий колектор» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна».

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість, яка станом на 27.01.2026 становить 7329,56 грн. та складається з: 1999,99 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 4614,57 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 715,00 грн. - штрафу.

На момент розгляду справи відповідач не сплатила зазначену суму заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що

позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 715,00 грн. за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості за 2025-2026 рік відповідачу нараховано штраф на суму 715,00 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням суми неустойки.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (90%) в розмірі 2 396,16 грн.

Щодо заявлених у позовній заяві витрат пов`язаних надсиланням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі у розмірі 255,78 грн, то такі за своєю суттю не є судовими витратами у розумінні ст.133 ЦПК України, це є процесуальним обов`язком позивача, який подає позов через систему «Електронний суд», у зв`язку з чим фактично й передбачена зменшена ставка судового збору у такому випадку з коефіцієнтом 0,8. Відтак, для стягнення таких витрат суд не вбачає підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий

Колектор» (Код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601) заборгованість за кредитним договором №5521470 від 08.05.2025 у розмірі 6614,56 грн., яка складається з: 1999,99 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 4614,57 грн - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, повернення сплаченого судового збору у розмірі 2396,16 грн. , а всього 9 010 (дев`ять тисяч десять) грн. 72 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2026.

Суддя А. В. Вовченко