Рішення № 139818063, 16.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2906/26

Номер провадження 2/585/1816/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія « «Солвентіс»

до

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення кредитної заборгованості,

негайно після закінчення судового розгляду,ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія» Солвентіс» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за договором №4290099 від 14.12.2020 року у розмірі 26142,15 грн.

2. Позов обґрунтував тим, що 14.12.2020 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (далі- ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (далі- Відповідач) укладено Договір про надання кредиту № 4290099, який підписано відповідачем електронним цифровим підписом.

Відповідач уклав Кредитний договір № 4290099 від 14.12.2020р. із ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4000 грн.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 41346335) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (даліТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №29/10-2025 (далі- «Договір факторингу-1»).

31.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» (далі-ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ») (ЄДРПОУ: 43385549) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» (далі - ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») (ЄДРПОУ: 43657029) відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №ДФ-31102025 (далі- «Договір факторингу-2»)

Згідно Договору факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 4290099 від 14.12.2020 року.

Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, яка становить 26142,15 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 22142,15 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь 2662,40 грн сплаченого судового збору та 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відповідач відзив на позов не надала.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві клопотав про розгляд справи без його участі.

5. Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлена через оголошення, розміщене на офіційно сайті «Судова влада». Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі, а також заперечень проти позову суду не надала.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 16 липня 2026 року (а.с.65) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

9. 14.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було підписано Договір про надання кредиту №4290099. Сума кредиту 4000.00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту 4345,40 грн. Строк дії Договору з 14.12.2020 року до 17.06.2021 року. ( а.с.13-15)

10. 14.12.2020 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту. Сума кредиту 4000 грн. За лояльними умовами кредитування з 19.12.20 року -496,40% річних, За загальними умовами кредитування: 1) до 19.12.2020 року- 620,50% річних. 2) до 17.06.2021 р.-1095,00 % річних. (а.с.41-42)

11. Згідно розрахунку заборгованості за Договором №4290099 від 14.12.2020 року станом на 29.10.2025 року нараховано заборгованість в розмірі 26142,15 грн. (а.с.9-11)

12. 29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу №29/10-2025 згідно якого до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до боржників, відповідно до реєстру боржників. (а.с.16-22,54)

13. Згідно платіжної інструкції №339 від 30.10.2025 року ТОВ`Секвоя капітал» сплатило на користь ТОВ «Алекскредит» оплату за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно Договору факторингу №29/10-2025. (а.с.43)

14. 31.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», укладений Договір факторингу №ДФ-31102025 згідно якого до ТОВ «ФК`Солвентіст» перейшло право вимоги до відповідачі згідно реєстру боржників. (а.с.23-30,55)

15. Згідно платіжної інструкції №1118 від 05.11.2025 року ТОВ «ФК`Солвентіст» сплатило на користь ТОВ`Секвоя капітал» оплату за переуступлення прав вимоги за грошовими зобов`язаннями згідно Договору факторингу №ДФ-31102025. (а.с.44)

16. Згідно довідки від 02.11.2024 року ТОВ «ФК`Елаєнс» підтверджує ТОВ «Алекскреджит» що 14.12.2020 року грошові кошти в сумі 4000 грн успішно перераховано на картку НОМЕР_1 . (а.с.36)

17. Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 28.08.2026 року на ім`я ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону на який відправляється інформація НОМЕР_4 . На рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період з 14.12.2000 року по 20.12.2000 року зараховано кошти в сумі 4000 грн.

18. До позовної заяви позивач також надав: Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (а.с.46-53)

VІ. Норми права

19. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

V. Оцінка Суду.

20. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що 14.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було підписано Договір про надання кредиту №4290099. Сума кредиту 4000.00 гривень.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу №29/10-2025 згідно якого до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до боржників, відповідно до реєстру боржників.

31.10.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС», укладений Договір факторингу №ДФ-31102025 згідно якого до ТОВ «ФК`Солвентіст» перейшло право вимоги до відповідачі згідно реєстру боржників.

Зважаючи на викладене позивач правомірно набув права грошової вимоги до відповідача.

В суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримала позику від ТОВ «Алекскредит. ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала у передбачений в договорах строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами

14.12.2020 ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 4000 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача 22142,15 грн. заборгованості за відсотками за період з 14.12.2020 року по 21.07.2021 року.

Однак відповідно до п.1.7.3 Договору про надання кредиту №4290099 від 14.12.2020 року при використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають::

-в Базовий період з 14.12.2020 року по 19.12.2020 року (включно)- 1,70% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п.2.3.Правил);

-в Спеціальний період (п.2.40 Правил) з 20.12.2020 року до 17.06.2021 року (включно) - 3% за один день користування кредитом (Базова процентра ставка- п.2.34Правил).

Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 4345,40 грн.

Тобто, виходячи з умов Договору №4290099 від 14.12.2020 року- строк дії Договору встановлено з 14.12.2020 року по 17.06.2021 року.

А відповідно до Детального розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №4290099 від 14.12.2020 року за період з 14.12.2020 року по 17.06.2021 року позивачем нараховано заборгованість по відсотках за користування кредиту в розмірі 17342,15 грн.

А тому, виходячи з вищевикладеного, до стягнення підлягає заборгованість за відсотками , нарахована позивачем в межах строку дії договору №4290099 від 14.12.2020 року , в розмірі 17342,15 гривень.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за №4290099 від 14.12.2020 року підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення заборгованості в сумі 21342,15 грн, яка складається з: 4000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 17342,15 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

18. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №4290099 від 10.04.2026 року ТОВ «ФК`Солвентіс» (а.с.35) було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволений позовних вимог в розмірі 2173,31 гривень. (2662,40*81,63 %/100%)

19. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивач надав: детальний опис робіт(наданих послуг) з вартістю виконаних робіт 6000 грн ( а.с.12), Договір № 43657029/03 від 02.01.2026 року (а.с.31-33), Додаткова угода №4290099 від 27.03.2026 року (а.с.34), Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 27 березня 2026 року з вартістю наданих послуг 6000 грн. (а.с.56)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 4290099 від 14.12.2020р. у розмірі 21341,15 грн.

3. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) судовий збір у розмірі 2173,31 грн.

4. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" ел. пошта court@solventis.com.ua, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1 ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса : АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ