Ухвала суду № 139817937, 17.09.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/10070/26

Провадження № 1-кп/591/492/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми у кримінальному провадженні за №12026200480001698 від 02.07.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Суми Сумської області, громадянство: України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4. ст. 185

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_2 та її захисник адвокат ОСОБА_5

та установив:

На стадії підготовчого судового провадження прокурор Окружної прокуратури міста Суми подала до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 , яке узагальнено мотивовано тим, що:

(1) ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину;

(2)на стадії досудового розслідування до неї застосовано запобіжний захід тримання під вартою з визначенням розміру застави до 18.09.2026;

(3)продовжують існувати та не зменшились ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість обвинуваченої переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення);

(4)більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети його застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор зазначає, що необхідність продовження строку дії тримання під вартою обумовлена тим, що до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою ОСОБА_2 застосовано тримання під вартою провести судовий розгляд кримінального провадження (18.09.2026) не представляється можливим.

На думку сторони обвинувачення жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала, просить його задовольнити з підстав викладених у ньому. Також просить кримінальне провадження у цій судовій справі щодо ОСОБА_2 передати головуючому судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_6 для вирішення питання про його об`єднання з кримінальним провадженням у іншій судовій справі, що перебуває у його провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України.

Захисник ОСОБА_5 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , просив обрати його підзахисній домашній арешт, враховуючи наявність у неї постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків. Проти передачі справи для об`єднання не заперечує.

Обвинувачена в судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.

Оцінка та мотиви Суду

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, за найвищим стандартом доказування "поза розумним сумнівом" у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Прокурор у поданому клопотанні зазначила, що наразі продовжують існувати встановлені під час досудового розслідування ризики, а саме переховування ОСОБА_2 від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд погоджується із твердженням прокурора та вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_2 від суду, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились, є актуальними та достатньо високими.

Злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , є тяжким та відповідно передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченої переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі "Ilijkov v. Bulgaria" (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_2 , маючи статус обвинуваченої в іншому кримінальному провадженні, продовжила свою протиправну діяльність в умовах воєнного стану, та була припинена лише за втручання правоохоронних органів.

В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановлені при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_2 тримання під вартою, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою. Вірогідність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_2 , про які вказує прокурор, є досить високою.

Рішення про продовження одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.

Жодних об`єктивних даних, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою та даних, які свідчать про наявність обставин, що можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою ОСОБА_2 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та в ході судового розгляду справи не встановлено.

Таким чином, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченої, на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченої під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд, оцінюючи вищевказані обставини, не знаходить підстав для обрання ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та продовжує строку дії тримання під вартою ОСОБА_2 на шістдесят днів з визначенням розміру застави в межах обвинувачення; жоден із більш м`яких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе забезпечити дотримання обвинуваченою процесуальних обов`язків в суді, а також не зможе запобігти вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2 .

Щодо клопотання прокурора про об`єднання кримінальних проваджень, що перебувають на розгляді Зарічного районого суду міста Суми, суд доходить такого висновку.

Оскільки на даний час у провадженні головуючого судді ОСОБА_1 знаходиться лише одне кримінальне провадження, а не обидва, суд позбавлений можливості розглянути питання про їх об`єднання, не порушивши права сторін обох кримінальних проваджень.

Процедура об`єднання справ та спільний їх розгляд унормована ч. 1 ст. 334 КПК України та Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженою Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20 серпня 2019 року зі змінами.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно з абзацом 1 пункту 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Кримінальне провадження №12026200480001698 у судовій справі № 591/10070/26 надійшло в провадження судді ОСОБА_1 28.08.2026, а інше кримінальне провадження № 12025200480002360 у судовій справі № 591/10878/25 24 вересня 2025 року, тобто першим за їх хронологією.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин та з метою досягнення можливості забезпечення повноти й об`єктивності дослідження обставин вчинених кримінальних правопорушень, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з обвинувачених, реалізації прав учасників кримінального судочинства на доступ до правосуддя у розумні строки, а також сприяння виконанню завдань, передбачених КПК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та передачі цього кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_6 для вирішення питання про об`єднання з кримінальним провадженням у судовій справі № 591/10878/25 щодо ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України.

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії тримання під вартою, до 14 листопада 2026 року включно.

Розмір застави визначити в межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали за реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA558201720355249001000008869, Призначення платежу: застава за кого (П.І.Б.), № ухвали суду, платник застави (П.І.Б.).

Роз`яснити, що обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України:

- з`являтися до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 листопада 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання прокурора про передачу матеріалів провадження № 591/10070/26 судді ОСОБА_6 , яким здійснюється судове провадження № 591/10878/25, з метою об`єднання - задовольнити.

Кримінальне провадження у судовій справі № 591/10070/26 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, передати головуючому судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_6 для вирішення питання про його об`єднання з кримінальним провадженням у судовій справі № 591/10878/25 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

В іншій частині Ухвала оскарженню не підлягає.

Час проголошення повного тексту ухвали 08-20 год 17.09.2026.

Суддя ОСОБА_1