Рішення № 139817003, 16.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 642/3870/25

Провадження № 2/644/6052/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

07.07.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 765863624 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після цього, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 765863624 від 07.07.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс». В подальшому, 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, строк дії якого було неодноразово продовжено додатковими угодами, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 140325-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 765863624. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 765863624 від 07.07.2023 в загальному розмірі 81182,04 грн., яка складається з наступного: 16700 грн. заборгованість по кредиту та 64482,04 грн. заборгованість по відсоткам.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 765863624 від 07.07.2023 в загальному розмірі 81182,04 грн., а також судові витрати.

1.2. Заочним рішенням суду від 24.09.2025 вищевказаний позов було задоволено.

Ухвалою суду від 04.08.2026 заочне рішення було скасовано, а також було призначено зазначену цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

1.3. У відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Вказав, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 765863624 від 07 липня 2023 року на жодному з етапів ланцюга: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ Юніт Капітал». Первісний Договір факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено 28.11.2018. Натомість, спірний кредитний договір з відповідачем датований 07.07.2023. Тобто, на момент укладення базового договору факторингу боргове зобов`язання відповідача не існувало. В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували оплату відступлених прав. Крім того, доданий позивачем Реєстр прав вимоги № 248 подано не у повному обсязі, а лише у вигляді витягу, у якому інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів, що позбавляє такий документ статусу оригіналу чи належним чином засвідченої копії письмового доказу.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 07.07.2023, строк кредиту становить рівно 30 днів. Будь-яке подальше нарахування процентів після 06.08.2023 (а кредитор незаконно рахував їх до 03.12.2023) є безпідставним.

Окрім того, пункт 8.2 самого Кредитного договору чітко гарантує: «Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника». Незважаючи на вказану пряму заборону та імперативно зафіксовану вартість кредиту, кредитор всупереч пункту 8.2 розпочав одностороннє збільшення ставки. Згідно з розрахунком заборгованості з 07.07.2023 по 06.08.2023 кредитор нараховував 175,35 грн на день. Однак, вже з 10.08.2023, порушуючи власний пункт 8.2 та не маючи жодних підстав для пролонгації, кредитор самовільно змінює фіксовану ставку і починає нараховувати по 497,66 грн щодня.

Отже, усі нарахування факторингових компаній на суму 64482,04 грн, здійснені після 06.08.2023 під виглядом відповідальності за статтею 625 ЦК України є незаконними, а відповідні умови пункту 12.4 договору нікчемними.

Відповідач категорично заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, оскільки такі витрати є штучно завищеними, неспівмірними зі складністю справи та не відповідають критеріям реальності і неминучості та просить зменшити їх до 1000 грн.

1.4. У відповіді на відзив представник позивача вказав, що згідно з умовами кредитного договору сторони погодили два різні механізми нарахування процентів залежно від строку користування кредитом: нарахування за дисконтною та базовою ставками.

В період з 07.07.2023 по 06.08.2023 нарахування здійснювались за Дисконтною процентною ставкою, тобто 175,35 грн. в день (пункт 8.3.1. Кредитного договору). В період з 07.08.2023 по 03.12.2023 проценти нараховувались за Базовою процентною ставкою, тобто 497,66 грн. в день (пункт 8.4 Договору).

Нараховані відповідачу проценти за користування кредитом поза межами встановленого Кредитним договором строку кредитування у розмірі 59221,54 грн. є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення відповідачем строків повернення кредиту, які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Виходячи з наведених матеріалів справи та правової позиції Верховного Суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем складається з суми основного боргу (тіла кредиту) та процентів за користування кредитом, які, відповідно до договору та цивільного законодавства, поділяються на два окремі види. Перший вид - це проценти за правомірне користування кредитом, нараховані в межах строку дії кредитного договору, розмір яких визначено договором або законом, а порядок їх сплати врегульовано частиною першою статті 1048 ЦК України. Другий вид - це проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами, що виникають у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, і підлягають стягненню на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Факт підписання Реєстру прав вимог після укладення Кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у Первинного кредитора прав, які могли бути передані Фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.

Витрати на професійну правничу допомогу є співмірними, позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

1.4. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві просив провести судове засідання без його участі.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 07.07.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 765863624 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 2.1 договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 16700 грн 00 коп. (шістнадцять тисяч сімсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила).

Відповідно до п. 2.2 сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Відповідно до п. 2.3 договору кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 16700 грн 00 коп. 07.07.2023, що є датою надання Кредиту.

Відповідно до п. 3.1 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Відповідно до п. 3.3. договору Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 5260 грн 50 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, Позичальник інформується через Особистий кабінет.

Відповідно до п. 5.1 договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-62XX-XXXX-2455, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до п. 7.1 договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 06.08.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Відповідно до п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору;

7.2.2. дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Відповідно до п. 7.3 договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 06.08.2028.

Відповідно до п. 8.3 договору протягом Дисконтного періоду кредитування зобов`язання

Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином:

- за період від дати видачі Кредиту до 06.08.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка);

- у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 06.08.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка).

- після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

В 11.1 вищевказаного договору вказано, що договір діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання.

У довідці щодо дій позичальника ОСОБА_1 відображено умови укладеного ним договору, дані про ОСОБА_1 , одноразовий ідентифікатор, дату і час його відправки та введення, а також дату і час перерахування грошових коштів 07.07.2023.

Згідно з платіжним дорученням від 07.07.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 07.07.2023 сплатило на користь ОСОБА_1 згідно з вищевказаним кредитним договором суму в розмірі 16700 грн. на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-2455.

Відповідно до листа №20.1.0.0.0/7-250730/69281-БТ від 29.07.2025 АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 . З виписки по картці видно, що 07.07.2023 на картку було зараховано 16700 грн.

2.2. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого було неодноразово продовжено до 31.12.2023 додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2021, №32 від 31.12.2023.

Пунктом 2.1. Розділу 2 договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру прав вимоги №248 від 12.09.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 40 373,92 грн. з яких, 16 700,00 заборгованість за тілом кредиту, 23 673,92 - заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на дату продажу кредиту 12.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» становила за тілом кредиту 16700 грн., за відсотками 23673,92 грн.

2.3. 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

Пунктом 2.1. Розділу 2 договору, передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 4.1. договору, факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.05.202024 до Договору факторингу № 24/0524-01 від 27.05.2024, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 81128,04 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 16700 грн., заборгованість за відсотками 64482,04 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом дату придбання кредиту 12.09.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» становила за тілом кредиту 16700 грн., за відсотками 64482,04 грн. Відсотки згідно з розрахунком нараховувалися до 03.12.2023.

2.4. 14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 140325-У.

Згідно з п. 1.1 договору, фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

В акті прийому-передачі від 14.03.2025 сторони вищевказаного договору підтвердили передачу реєстру прав вимоги за договором.

Відповідно до Реєстру Боржників від 14.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 81 182,04 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 16700 грн., заборгованість за відсотками 64 482,04 грн. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 140325-У від 14.03.2025.

2.5. Згідно з розрахунками заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відповідачу до 03.12.2023 нараховувалися відсотки за користування кредитом. Всього відповідач згідно з розрахунками має наступну заборгованість: 16700 грн. заборгованість по кредиту та 64482,04 грн. заборгованість по відсоткам. У розрахунках також вказано, що відповідач жодних оплат в рахунок погашення заборгованості по кредиту не здійснив.

3. Релевантні джерела права

3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. У ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

3.4. У постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24 вказано, що кредитодавець не набув право на дострокове повернення споживчого кредиту у повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, однак з позичальника на користь банку підлягала стягненню прострочена заборгованість, яка виникла на час звернення банку до суду з цим позовом.

4.Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредиту відповідачу, а також підтверджено наступне укладення договорів факторингу між первісним кредитором, його наступниками та позивачем щодо спірного договору.

Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу позичальника перед первісним кредитором за кредитним договором №765863624 від 07.07.2023 зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 64482,04 грн. Вказана сума відсотків була нарахована в межах строку кредитування та за погодженою сторонами договору відсотковою ставкою. Відповідач не надав доказів виконання ним обов`язку щоденної сплати відсотків за користування кредитом (п. 7.4.2. договору), а тому суд вважає, що строк сплати нарахованих відповідачу був пропущений відповідачем.

Нарахування відсотків ТОВ «Таліон Плюс» після придбання права вимоги за кредитним договором відповідає вимогам закону, оскільки новий кредитор має ті самі права, що і попередній кредитор, зокрема може нараховувати відсотки за користування кредитом.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 64482,04 грн. відсотків за користування кредитом.

4.3. Разом з тим, зі змісту п. 7.2, 7.3 та 11.1 кредитного договору видно, що сторони погодили строк користування кредитними коштами тривалістю у 5 років та 30 днів з часу укладення договору, тобто до 06.08.2028. При цьому в п. 7.2 договору вказано, що основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після закінчення строку дії Договору або після дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

В свою чергу, п. 9.1.1.2. та п. 9.1.1.7. передбачає можливість дострокового повернення кредиту з ініціативи кредитодавця, зокрема у разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником.

Тобто, вимога позивача до відповідача повернути кредитні кошти (тіло кредиту) заявлена в суді достроково. На таку вимогу розповсюджуються правила ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкового повідомлення кредитодавцем у письмовій формі споживача про затримку повернення платежів (в даному випадку відсотків за користування кредитом) із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, що аналогічний досудовий порядок дострокового заявлення подібних вимог в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» є обов`язковим. Такі висновки Великої Палати Верховного Суду можливо застосувати і до розуміння ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», які змістовно дублюють відповідні положення Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року.

До суду не було надано жодних доказів того, що позивач дотримався обов`язкового досудового порядку стягнення суми кредитних коштів (тіла кредиту) з відповідачки згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача кредитних коштів (тіла кредиту) в сумі 16700 грн. слід відмовити.

Вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом слід задовольнити з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24, оскільки строк платежу за цими коштами настав у відповідності до п. 7.3 кредитного договору та був прострочений відповідачем.

Вищенаведені висновки суду не позбавляють відповідача права в порядку п. 7.5 договору достроково повернути суму кредиту з метою унеможливлення нарахування йому в подальшому відсотків за користування кредитом.

4.4. Щодо аргументів відповідача про те, що договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений 28.11.2018, тобто набагато раніше укладення кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою виникне в майбутньому. Така майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. В даному випадку, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» у договорі факторингу визначили, що «право вимоги» у договорі означає також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. При цьому моментом передачі права вимоги сторони визначили день підписання сторонами реєстру прав вимог, який стосовно передачі прав вимоги до відповідача був підписаний 12.09.2023, тобто вже тоді, коли право вимоги до відповідача існувало.

Суд звертає окрему увагу на те, що у реєстрі передачі прав вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» конкретно та чітко визначено які саме вимоги передаються, до якої особи, за яким договором, у якому розмірі та з чого складається цей розмір.

Щодо відсутності повних текстів реєстрів прав вимоги суд зауважує, що надані до суду витяги з реєстрів не викликають у суду сумнівів в їх достовірності. Надання витягів з реєстрів прав вимоги є виправданим у разі великого об`єму вказаних реєстрів та наявності у них конфіденційної інформації щодо інших осіб, ніж позивач. Крім того, позивач не заявляв клопотань про витребування повних текстів чи копій реєстрів передання прав вимоги.

Аргумент відповідача про відсутність первинних бухгалтерських документів оплати відступлених прав вимоги є неспроможним, оскільки надані до суду договори факторингу пов`язують перехід прав вимоги з моментом підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників або реєстру прав вимоги, проте не пов`язують перехід прав вимоги з фактом оплати за договорами факторингу.

Посилання відповідача на те, що строк кредиту становить 30 днів і такий строк був визначений у заявці про надання кредиту, є необґрунтованими. Умови кредитного договору визначаються сторонами не у заявці на видачу кредиту, а у самому договорі, в якому в даному випадку визначено п`ятирічний строк користування кредитом.

Не знайшли свого підтвердження і аргументи відповідача про одностороннє збільшення кредитором відсоткової ставки за користування кредитом. У пункті 8.3 договору передбачено два види відсоткових ставок за користування кредитом, які застосовуються в залежності від поведінки, яку обере позичальник. Такий підхід до визначення умов кредитного договору узгоджується зі змістом ч. 1 ст. 212 ЦК України, де вказано, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Відсоткова ставка, яка визначена таким чином, залишається фіксованою в тексті договору та не підвищується, а лише змінюється згідно із раніше обумовленим текстом договору в залежності від поведінки позичальника.

4.5. В підсумку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми відсотків за користування кредитом у розмірі 64482,04 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 26.06.2025 про сплату судового збору в сумі 2442,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 79,43 % вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1940 грн. 00 коп. (2442,40 х 0,7943).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

17.03.2025 між Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери » та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правової допомоги №17/03/25-02. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим договором (п. 1.1 Договору).

Обсяг повноважень адвокатського бюро визначений у п. 2.2 Договору. Конкретне доручення клієнта визначається в окремій Додатковій угоді (п. 1 Договору).

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.(3.3).

У Додатковій угоді № 4 від 17.03.2025 до вищевказаного Договору, сторони узгодили зобов`язання з надання правничої допомоги, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Клієнтом та адвокатським бюро підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025, за яким сторони підтвердили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1) складання позовної заяви до ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 5000 грн.;

2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 1000 грн.

3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 765863624 від 07.07.202 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн.

4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 765863624 від 07.07.2023 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн.

Загальна вартість наданих послуг 7000 грн.

Суд вважає, що вищеописані роботи та послуги входять до обсягу правової допомоги, яка була надана у цій справі позивачу. Разом з тим, враховуючи факт часткового задоволення позовних вимог, невисоку складність цієї справи та завищену тривалість робіт з надання правової допомоги, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 765863624 від 07.07.2023 у розмірі 64482 грн. 04 коп., яка складається з відсотків за користування кредитом.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10) витрати по сплаті судового збору в сумі 1940 грн. 00 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строку, встановленого ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН