Вирок № 139816718, 15.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/6888/26

Номер провадження1-кп/462/537/26

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000331 від 15.05.2026 року відносно:

ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Заводське, Буського р-ну Львівської обл., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

І. Рух справи в суді

05.08.2026 року (вх. № 21332) з Львівської спецпрокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000331 від 15.05.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 3 ст. 309 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оптичний диск.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06.08.2026 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2026 року клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12026141390000331 від 15.05.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 3 ст. 309 КК України постановлено задовольнити частково. Звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби. Кримінальне провадження № 12026141390000331 від 15.05.2026 року в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України постановлено закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2026 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2.1. Щодо обставин кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 309 КК України

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 молодший сержант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , з метою власного вживання без мети збуту у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19 год. 39 хв. 14.06.2026 року, за допомогою Інтернет-магазину «Кратом Україна», через мобільний застосунок «Telegram» незаконно замовила та оплатила, тобто придбала, у особи із обліковим записом «Кратом Україна» наркотичну речовину - кратом за 1000 грн, яку отримала від ОСОБА_6 , який користується мобільним номером НОМЕР_2 , з м. Запоріжжя Запорізької області, поштовим відправленням через ТОВ «Нова пошта» із товарно-транспортною накладною №20451438075359 в поштоматі № 61664, що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Гніздовського, 75В, та почала зберігати при собі з метою подальшого власного періодичного вживання, без мети збуту, чим порушила вимоги ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Надалі, в той же день та час, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Гніздовського, 75В, на підставі ч. 2 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», п. 5, 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456, була зупинена працівниками відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, де в ході спілкування повідомила останніх, що зберігає при собі наркотичний засіб - кратом, який отримала поштовим відправленням.

У вилученій в ході огляду місця події в ОСОБА_4 порошкоподібній речовині зеленого кольору, яка містилася в пакеті світло-коричневого кольору, виявлено наркотичний засіб - подрібнені листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) загальною масою в перерахунку на висушену речовину 94,32 грам, що згідно списку № 1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, відноситься до наркотичних засобів та рослини, обіг яких обмежено.

2.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження

3.1. Щодо позиції обвинуваченої

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, визнала повністю та не заперечила фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Надала показання, які за змістом відповідають обставинам, викладеним у розділі ІІ цього вироку. У вчиненому щиро розкаялась, надала запевнення щодо недопущення подібної протиправної поведінки надалі та просила суд суворо її не карати.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції.

3.2. Щодо позиції сторони захисту

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачена визнає свою вину, однак при призначенні покарання просить суд врахувати щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченої, у якої на утриманні перебуває неповнолітня дитина, остання проходила військову службу у Збройних Силах України, перебувала на стаціонарному лікуванні в Національному реабілітаційному центрі «Незламні» (UNBROKEN) та має тяжкий стан здоров`я, що ускладнюється індивідуальною фармакологічною непереносимістю організмом антидепресантів.

3.3. Щодо позиції сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченої, просив суд визнати її винною у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті.

IV. Позиція суду

Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченої.

V. Мотиви суду, оцінка та висновки

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Так, показання обвинуваченої у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченою не оспорюються.

VІ. Призначення покарання

6.1. Загальні положення

Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, враховує, що таке є важливим етапом кримінальної відповідальності та здійснюється виключно щодо особи, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідає принципу Nullum crimen, nulla poena sine lege («Немає злочину, немає покарання без закону»). Покарання має особистий і індивідуалізований характер, оскільки його застосування передбачає врахування обставин справи та особистості винного, що узгоджується з принципом Poena personalis est («Покарання є особистим»). Воно є завершальним етапом кримінального процесу, і його призначення здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, в якій визначено порядок прийняття рішення щодо покарання, з урахуванням правової оцінки діяння та особи обвинуваченого. Призначене покарання повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, справедливості і бути необхідним, що відповідає принципу Fiat iustitia, ruat caelum («Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо»). Справедливість, як основний принцип призначення покарання, є базовою засадою правопорядку та критерієм довіри суспільства до правосуддя, що відображається у принципі Iustitia fundamentum regnorum («Справедливість - основа держав»). Покарання, як засіб досягнення справедливості, має не лише каральний, а й превентивний характер, оскільки воно сприяє запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає принципу Poena non est ultio, sed cautio («Покарання - це не помста, а застереження»), і спрямоване на попередження злочинних діянь як самого засудженого, так і інших осіб.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винної, її вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров`я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.

6.2. Щодо обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

6.3. Щодо обставин призначення основного покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима,у якої на утриманні неповнолітня дитина, перебуває на обліку у наркологічному диспансері з лютого 2022 року, діагноз: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, не перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, за попереднім місцем проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 характеризується посередньо, однак згідно іншої службової характеристики з військової частини НОМЕР_3 , остання характеризується виключно позитивно, до виконання службових та посадових обов`язків ставиться добре, має високу працездатність та повністю відповідає займаній посаді, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії тяжкого злочину), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, також те, що остання визнала свою вину, висловила щире каяття у скоєному.

За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

6.4. Щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Згідно ст. 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з усіх обставин справи, наслідків вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції її від суспільства, а тому вважає, що обвинувачену слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

7.1. Щодо процесуальних витрат

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні становлять 3 850 грн. 88 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченої на користь держави, зокрема:

- 3 850 грн. 88 коп. витрат на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/114-26/13074-НЗПРАП від 19.06.2026 року.

7.2. Щодо арешту майна

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/4348/26 від 20.05.2026 року було накладено арешт на речові докази, а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Спеціальна конфіскація не застосовується.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік.

3. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі - 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 88 коп. за результатами проведення експертизи.

5. Скасувати арешти майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/4348/26 від 20.05.2026 року, а саме на:

- пакет «Нова Пошта» з товаро-транспортною накладною, який упаковано у спец пакет НПУ серії NPU №5016153 та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A14» сірого кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_4 , IMEІ2: НОМЕР_5 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» та номером телефону НОМЕР_6 , який упаковано у спец пакет НПУ серії NPU №5016152, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та які було вилучено в ході огляду місця події 14.05.2026 року за адресою м. Львів вул. Гніздовського, 75В.

6. Речові докази у кримінальному провадженні:

- паперовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною зеленого кольору невідомого походження, який упаковано у спецпакет НПУ серії NPU №5080316 - знищити;

- пакет «Нова Пошта» з товаро-транспортною накладною, який упаковано у спец пакет НПУ серії NPU № 5016153 - знищити;

- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A14» сірого кольору в силіконовому чохлі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 із сім-карткою мобільного оператора зв`язку «Київстар» та номером телефону НОМЕР_6 , який упаковано у спец пакет НПУ серії NPU № 5016152 - повернути законному власнику.

7. Порядок оскарження вироку, набрання законної сили та отримання копії вироку

Вирок не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 15.09.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1