Ухвала суду № 139816525, 16.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4207/26 1-кс/335/3349/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , в судовому засіданні в залі суду, розглянув скаргу ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна після скасування його арешту,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна після скасування його арешту.

В обґрунтування поданої скарги, представник зазначив наступне. У провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000220 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом ймовірного привласнення бюджетних коштів посадовими особами комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс». Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Запорізька обласна прокуратура. Ухвалами слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 19.05.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/1860/2026 та провадження № 1-кс/335/1863/2026, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , вилучене під час обшуків 16.05.2026 у квартирі АДРЕСА_1 та 13.05.2026 у садовому будинку № 55 ОСК «Експрес-3» Розумівської сільської ради Запорізького району (далі - Майно), зокрема на мобільний телефон Iphone 17 модель MG6S4AF/A у чохлі чорного кольору з маркуванням з лівої сторони Proove x Luxo, із захисним склом та сім-карткою оператора стільникового зв`язку Vodafone НОМЕР_1 (далі - Мобільний телефон)

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_7 від 01.09.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/3127/2026 (далі - Ухвала від 01.09.2026), клопотання ОСОБА_6 в особі представника - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволено; арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 19.05.2026, скасовано повністю щодо всього Майна, у тому числі щодо Мобільного телефону. Ухвала від 01.09.2026 оскарженню не підлягає. У судовому засіданні 01.09.2026 брала участь старший слідчий слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 . Згідно з Ухвалою від 01.09.2026 слідчий пояснила, що телефон оглянуто 17.06.2026 року, відомості, виявлені у ньому, зафіксовані у відповідному протоколі огляду, інформація, яка може бути використана як доказ, скопійована на носій інформації. Про призначення експертизи щодо Мобільного телефону слідчий слідчому судді не повідомила. Слідчим суддею в Ухвалі від 01.09.2026 встановлено, що на час розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчому судді не надано відомостей про те, що з вилученим майном, зокрема, з мобільним телефоном, проводяться слідчі дії чи він є об`єктом експертного дослідження; оскільки експертне дослідження даних, що містяться у вилучених у ОСОБА_6 пристроях, не призначалося, наразі відсутні законні підстави та потреба в утриманні стороною обвинувачення такого майна. Доводи слідчого про необхідність продовження арешту Мобільного телефону слідчий суддя визнав необґрунтованими, оскільки доказом у кримінальному провадженні є не сам мобільний телефон, а інформація, яка у ньому міститься, яка належним чином зафіксована у відповідному протоколі огляду та скопійована у передбаченому законом порядку.

03.09.2026 представником третьої особи подано клопотання про повернення майна вих. №0309/0220/01 від 03.09.2026, до якого додано оригінал Ухвали від 01.09.2026. Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 від 04.09.2026 про часткову відмову у задоволенні заявленого клопотання (№ 136992-2026 від 05.09.2026) у задоволенні клопотання відмовлено у частині повернення Мобільного телефону! Мотивом відмови зазначено, що 01.09.2026, у день судового засідання щодо вирішення питання про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України, Мобільний телефон направлено експертам як об`єкт дослідження, у зв`язку з чим виконання Ухвали від 01.09.2026 у цій частині не може бути виконаним з об`єктивних причин. Отже, постанову про призначення експертизи датовано 01.09.2026 - днем судового засідання, у якому слідчий особисто повідомила слідчому судді про завершення огляду Мобільного телефону 17.06.2026 та копіювання інформації з нього і не повідомила про призначення експертизи. Станом на дату подання цієї заяви Ухвала від 01.09.2026 у частині Мобільного телефону не виконана. Відомості про направлення слідчому судді повідомлення про виконання Ухвали від 01.09.2026 у представника третьої особи відсутні.

У судове засідання ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 не з`явилися про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, дану скаргу просили розглядати без їх участі.

Представник ГУНП в Запорізькій області в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання, повідомлений належним чином, надавши заяву про розгляд скарги без їх участі, до якої долучено копію постанови про доручення проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 01.09.2026 року та супровідний лист про направлення телефону 09.09.2026 року до експертної установи.

Дослідивши матеріали скарги, додані до неї докази, слідчий суддя встановив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000220 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Ухвалами слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 від 19.05.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/1860/2026 та провадження № 1-кс/335/1863/2026, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , вилучене під час обшуків 16.05.2026 у квартирі АДРЕСА_1 та 13.05.2026 у садовому будинку АДРЕСА_2 зокрема на мобільний телефон Iphone 17 модель MG6S4AF/A у чохлі чорного кольору з маркуванням з лівої сторони Proove x Luxo, із захисним склом та сім-карткою оператора стільникового зв`язку Vodafone НОМЕР_1

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_7 від 01.09.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/3127/2026, клопотання ОСОБА_6 в особі представника - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволено; арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 19.05.2026, скасовано повністю щодо всього майна.

Частина 1 ст. 167 КПК України дає визначення підставам тимчасового вилучення майна, які зазначаються як фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе відносно підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно і лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту;

5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Під час розгляду скарги встановлено, що вилучене майно, на поверненні якого наполягає представник заявника, має статус тимчасово вилученого майна та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України має бути повернуто особі, у якої воно вилучено, у разі скасування арешту.

Отже, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_7 від 01.09.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/3127/2026 (далі - Ухвала від 01.09.2026), клопотання ОСОБА_6 в особі представника - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволено; арешт, накладений ухвалами слідчого судді від 19.05.2026, скасовано.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно із цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, яка визначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Норми КПК України не містять положень, які б дозволяли утримувати майно без ухвали слідчого судді про його арешт виключно на підставі винесення слідчим постанови про призначення експертизи.

Оскільки слідчим не було спростовано доводів представника заявника щодо нездійснення слідчим негайного вжиття заходів щодо виконання судового рішення, слідчий суддя дійшов висновку про те, що доводи представника заявника адвоката ОСОБА_4 щодо неповернення майна є обґрунтованими, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в особі представника адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна після скасування його арешту- задовольнити.

Зобов`язати старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 мобільний телефон Iphone 17 модель MG6S4AF/A у чохлі чорного кольору з маркуванням з лівої сторони Proove x Luxo, із захисним склом та сім-карткою оператора стільникового зв`язку Vodafone НОМЕР_1 арешт якого був скасований ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 01.09.2026 у справі № 335/4207/26, провадження № 1- кс/335/3127/2026.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1