Рішення № 139814507, 17.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

17.09.2026 Справа № 756/8499/26

Справа № 756/8499/26

Провадження № 2/756/7563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Сєда С.В.,

за участі відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Київ-3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий зміст заявлених вимог

У травні 2026 року Житлово-будівельний кооператив «Київ-3» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 15 128,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , утримання якого ЖБК «Київ-3» здійснює власними силами.

Кооператив щомісячно забезпечує утримання будинку та прибудинкової території, освітлення місць загального користування, прибирання, санітарне та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, обслуговування ліфтів. Розмір плати за надані послуги визначався внесками, затвердженими рішеннями зборів уповноважених членів кооперативу від 15.02.2023, 14.02.2024, 05.02.2025 та 07.03.2026.

Відповідачі свого обов`язку з оплати не виконували, унаслідок чого за період з 01.10.2023 по 31.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 15 128,09 грн. Позивач неодноразово направляв відповідачам письмові вимоги та приписи-попередження щодо погашення заборгованості, проте вони залишилися без реагування.

На думку позивача, обов`язок відповідачів оплачувати витрати на утримання будинку не залежить від їх членства в кооперативі та від наявності письмового договору, оскільки ґрунтується на обов`язку власника утримувати належне йому майно.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду справа передана для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 25.08.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та призначено до судового розгляду.

За клопотанням відповідача 25.08.2026 розгляд спарви відкладено до 14.09.2026

08.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.

У відзиві відповідач ОСОБА_1. проти позову заперечувала. Зазначила, що заяви про вступ до ЖБК «Київ-3» не подавала, не є ні членом, ні асоційованим членом кооперативу, а тому на неї не поширюються обов`язки щодо сплати членських, цільових та інших кооперативних внесків, встановлених статутом для членів кооперативу. На думку відповідача, її відносини з позивачем можуть полягати лише у споживанні фактично наданих житлово-комунальних послуг.

Крім того, відповідач послалася на суперечність окремих положень статуту позивача Конституції України та законам України, на подання позивачем суперечливих витягів з протоколу № 35 від 14.02.2024, нелегітимність обрання голови правління та відсутність у нього повноважень на підписання позовної заяви. Відповідач зазначила, що загальні збори співвласників будинку не проводилися, збори уповноважених від 07.03.2026 проведено за відсутності кворуму, передбаченого п. 9.8 статуту, а про зміну розміру внесків її своєчасно не повідомлено.

На переконання відповідача, до суми заборгованості безпідставно включено адміністративні витрати кооперативу, які не є житлово-комунальними послугами, позивачем не надано первинних документів на підтвердження фактичного надання послуг, а інформаційний плакат з розрахунками не є належним доказом. Відповідач також заперечувала проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 500 грн, вважаючи їх безпідставними та неспівмірними. На підтвердження своїх доводів відповідач надала відеозаписи зборів уповноважених, фотоматеріали та інші документи.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

В судовому засіданні 14.09.2026 відповідач заперечувала проти задоволення позову з підстав та мотивів викладених у поданому відзиві.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлені фактичні обставини справи

ЖБК «Київ-3» (код ЄДРПОУ 22933011) зареєстрований як юридична особа 06.09.1977, основним видом його діяльності є комплексне обслуговування об`єктів, керівником є ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2026.

Статут ЖБК «Київ-3» у новій редакції затверджено протоколом загальних зборів членів кооперативу № 22 від 14.09.2016.

Відповідно до п. 1.6 статуту кооператив діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території. Метою діяльності кооперативу, зокрема, є забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території (п. 2.1 статуту).

Згідно з п. 3.1 статуту власники квартир і нежитлових приміщень будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання.

Згідно з інформаційною довідкою КП Київської міської ради «КМ БТІ» від 09.01.2023 власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожній з яких належить по 1/2 частці зазначеної квартири. Що також підтверджено відповідачем в судовому заіаднні.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 21.04.2026 відомості про зареєстровані речові права на зазначену квартиру в реєстрі відсутні.

Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території встановлено рішеннями зборів уповноважених членів ЖБК «Київ-3», оформленими протоколами № 33 від 15.02.2023, № 35 від 14.02.2024, № 36 від 05.02.2025 та № 37 від 07.03.2026.

Згідно витягу з протоколу №35 вески по управлінню (утриманню) будинком на 2024 р для першого поверху -7,21 грн за кв.м загальної площі квартири; для 2-9 поверхів - 8,19 грн за кв.м загальної площі квартири; внески на ремонт будинку - 1,19 грн а кв.м загальної площі квартири; внески на вивіз ТПВ (сміття)- 17 грн з особи.

Згідно витягу з протоколу №36 від 05.02.2025 вески по управлінню (утриманню) будинком на 2025 р для першого поверху -7,80 грн за кв.м загальної площі квартири; для 2-9 поверхів - 8,96 грн за кв.м загальної площі квартири; внески на ремонт будинку - 1,19 грн а кв.м загальної площі квартири; внески на вивіз ТПВ (сміття)- 17 грн з особи.

Згідно витягу з протоколу №37 вески по управлінню (утриманню) будинком на 2026 р для першого поверху -9,43 грн за кв.м загальної площі квартири; для 2-9 поверхів - 10,84 грн за кв.м загальної площі квартири; внески на ремонт будинку - 1,19 грн а кв.м загальної площі квартири; внески на вивіз ТПВ (сміття)- 19 грн з особи. Пунктом 3.1. витягу з протоколу зборів уповноважених членів ЖБК затверджено подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості власників квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з розрахунком заборгованості відповідачам за період з 01.10.2023 по 31.03.2026 нараховано 15128,09 грн, заборгованість не сплачена.

В судовому засіаднні відповідач сповістила, що нею прийнято рішення про несплату внесків з 2023 року через відсутність послуг, до 2023 року вона із донькою внески сплачували.

Позивач направляв на адресу відповідачів лист від 03.12.2024 та приписи-попередження від 16.09.2025, 13.01.2026 і 13.04.2026 щодо погашення заборгованості, що підтверджується копіями зазначених документів та поштовими документами про їх направлення.

Доказів сплати заборгованості відповідачами суду не надано.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до ч. 2 цієї статті кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до абз. 6 п. 5 ст. 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Згідно зі ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведені положення законодавства встановлюють обов`язок власника нести витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, незалежно від наявності письмового договору з особою, яка таке утримання забезпечує.

Відсутність договору сама по собі не звільняє споживача від оплати фактично отриманих послуг, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Судом встановлено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , утримання якого здійснює ЖБК «Київ-3».

Доказів створення в будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або прийняття співвласниками рішення про іншу форму управління будинком матеріали справи не містять.

Отже, відповідачі як співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані в силу прямої вказівки закону відшкодовувати ЖБК «Київ-3» витрати на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, визначеному рішеннями органів управління кооперативу.

Щодо способу стягнення заборгованості суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Відповідачам належить по 1/2 частці квартири, що визнано відповідачем в судовому засіданні, тобто квартира перебуває у їх спільній частковій власності. Договору, який би встановлював солідарний обов`язок відповідачів перед позивачем, матеріали справи не містять, а закон за таких обставин покладає на кожного співвласника обов`язок брати участь у витратах на утримання майна відповідно до своєї частки (ст. 360 ЦК України, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За таких обставин вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості не ґрунтується на законі, а заборгованість у розмірі 15 128,09 грн підлягає стягненню з відповідачів у рівних частках, відповідно до належних їм часток у праві власності на квартиру, - по 1/2 частці боргу з кожного, а саме з ОСОБА_2 - 7 564,05 грн, з ОСОБА_1 - 7 564,04 грн.

Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що вона не є членом кооперативу, а тому не зобов`язана сплачувати встановлені ним внески, суд відхиляє, оскільки обов`язок відповідача відшкодовувати витрати на утримання будинку ґрунтується не на членстві в кооперативі, а на праві власності на квартиру в будинку, утримання якого здійснює ЖБК «Київ-3», та на приписах абз. 6 п. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Доводи відповідача про нелегітимність рішень зборів уповноважених членів кооперативу, відсутність кворуму та порушення порядку обрання голови правління суд вважає безпідставними, оскільки доказів визнання зазначених рішень недійсними в установленому законом порядку відповідачем не надано. Питання дійсності рішень органів управління кооперативу не є предметом розгляду в цій справі.

Посилання відповідача на відсутність у голови правління ОСОБА_3. повноважень на підписання позовної заяви суд відхиляє, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника, а згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2026 керівником ЖБК «Київ-3» є ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з протоколу зборів уповноважених членів ЖБК «Київ-3» № 35 від 14.02.2024 ОСОБА_3 одноголосно обрано головою правління кооперативу. Доказів визнання цього рішення недійсним або припинення повноважень голови правління суду не надано.

Доводи відповідача про фактичне ненадання послуг з утримання будинку не знайшли свого підтвердження. Доказів звернення відповідачів до позивача зі скаргами на ненадання або неналежне надання послуг у спірний період, актів-претензій чи інших належних доказів матеріали справи не містять.

Включення до розміру внесків витрат на оплату праці працівників кооперативу, банківське обслуговування та інших витрат, пов`язаних з управлінням будинком, не спростовує обов`язку відповідачів відшкодовувати витрати на утримання будинку, оскільки такі витрати пов`язані із забезпеченням його утримання та експлуатації, а їх розмір визначено рішеннями органів управління кооперативу, які в установленому порядку не скасовані.

Інші доводи відзиву висновків суду не спростовують.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення заборгованості з кожного з відповідачів відповідно до належної йому частки, а в частині солідарного стягнення - задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За приписами ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги, укладений з ТОВ «Амадео Лекс» № 0212202501 від 02.12.2025 (договір про надання юридичних послуг), акт приймання-передачі наданих послуг від 04.02.2026 за договором № 0212202501 та платіжну інструкцію № 1074 від 02.12.2025 з призначенням платежу «передоплата за юридичні послуги згідно договору № 0212202501 від 2 грудня 2025 року» на суму 8 500 грн. Згідно з актом приймання-передачі ТОВ «Амадео Лекс» в особі директора Колосюка О.М. надало позивачу такі послуги: підготовка проєкту позовної заяви до Оболонського районного суду міста Києва про стягнення заборгованості, проєкту заяви до Оболонського районного суду міста Києва про забезпечення позову та проєкту заяви до державної виконавчої служби про примусове стягнення заборгованості. Загальна вартість послуг становить 8 500 грн.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що заявлені витрати є реальними, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими. Враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд дійшов висновку про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн у рівних частках, по 2500,00 грн з кожного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1140 від 15.04.2026. Оскільки майнові вимоги задоволено в розмірі заявленої суми, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 328 грн, по 1 664 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 58, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Київ-3» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київ-3» 1/2 частку заборгованості за період з 01.10.2023 по 31.03.2026 у розмірі 7564,05 грн, судовий збір у розмірі 1 664 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Київ-3» 1/2 частку заборгованості за період з 01.10.2023 по 31.03.2026 у розмірі 7 564,04 грн, судовий збір у розмірі 1 664 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Житлово-будівельний кооператив «Київ-3» (код ЄДРПОУ 22933011, місцезнаходження: 04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 28-В).

Відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 17 вересня 2026 року.

Суддя Ірина ШРОЛИК