Ухвала суду № 139813579, 15.09.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5135/26

Провадження № 1-кс/740/681/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

15 вересня 2026 року м.Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв`язку),

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, маючого повну загальну середню освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100150000413 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

встановила:

15.09.2026 до слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшло клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 10.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаного солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з ч.6 ст.2, п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, з 10.11.2024 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та набув статусу військовослужбовця Збройних сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 № 325, солдата ОСОБА_4 , призначено на посаду курсант 5 навчального взводу 9 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки та зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та визнано вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Солдата ОСОБА_4 , було направлено на стаціонарне лікування до ВЧ НОМЕР_2 «Чернігівський міський військовий госпіталь», котра розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.11,16,127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 18.11.2024 ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, який тимчасово перебував на стаціонарному лікуванні у ВЧ НОМЕР_2 «Чернігівський міський військовий госпіталь», котрий розташований за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, а саме до військової частини НОМЕР_1 , котра станом на 18.11.2024 мала місце дислокації в АДРЕСА_4 , з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.

18.11.2024 солдат ОСОБА_4 , виписаний із відділення у задовільному стані з покращенням, згідно рапорту за власним бажанням. Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат ОСОБА_4 у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 21.11.2024, не пізніше 08 год. 00 хв., не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , котра станом на 21.11.2024 мала місце дислокації в АДРЕСА_4 , без поважних причин тривалістю понад три доби та до 13.09.2026 включно проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби і не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості для цього.

14.09.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст.208 КПК України слідчим слідчого відділу Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.

14.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення; рапортом т.в.о. командира 9 навчальної роти-старшого викладача 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 про відсутність ОСОБА_4 ; витягом із Наказу № 325 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2024 року про призначення ОСОБА_4 на посаду курсант 5 навчального взводу 9 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 ; журналом обліку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 ; службовою характеристикою на ОСОБА_4 ; актом службового розслідування; рапортом опитування військовослужбовців, котрі несли службу у військовій частині НОМЕР_1 разом із ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано

Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів вважає, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років та вважає, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушенням за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, підозрюваний усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які можуть бути допитані як свідки, зокрема військовослужбовців зазначеної військової частини.

Окрім цього, підозрюваний має певне коло зв`язків у тому числі з керівництвом та службовими особами військової частини, здобутих в силу проходження ним військової служби та може використовувати їх у своїх інтересах для протиправного впливу на свідків, які володіють інформацією щодо обставин та фактів кримінального правопорушення, також оскільки останньому відомі анкетні та контактні дані свідків, тому існує ризик впливати на останніх шляхом вмовляння або погрози з метою зміни показань.

Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, як цивільних осіб так і осіб з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань на наявність вигаданих у нього обставин поважності відсутності у військовій частині, а також інших висунутих ним у подальшому версій.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що злочинна діяльність ОСОБА_4 має триваючий характер.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати відносно нього більш м`якій запобіжний захід, зазначив, що хоче повернутися до військової служби, навіть збирався 18.09.2026 звернутися до 102 бригади, але був затриманий працівниками поліції.

Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечив задоволенню клопотання, просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, так як ризики зазначені прокурором є надумані, підозрюваний виявив бажання продовжити військову службу, але будучи під вартою цим питанням займатися не зможе.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194 КПК України).

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя враховує, що ст.277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.5 ст.407 КК України, а саме у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних матеріалів клопотання, дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім, вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, здійснювати вплив на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме створювати штучні докази та підбурювати осіб, як цивільних осіб так і з числа військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих показань, також те, що злочинна діяльність підозрюваного мала триваючий характер.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, а саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує таке.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція якого передбачає покарання на строк від 5 до 10 років позбавлення волі. Отже, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, у якому підозрюється особа, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного, соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшла висновку що підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, відсутні.

Бажання повернутися до військової служби не є автоматичною підставою для пом`якшення запобіжного заходу, особливо якщо особа підозрюється у самовільному залишенні військової частини і на протязі близько двох років не вчиняла жодних дій щодо повернення, що на думку слідчого судді свідчить про надійність його поведінки та наявність ризику того, що підозрюваний може знову переховуватися.

Разом з тим, відповідно до ст.616 КПК України, підозрювані або обвинувачені (за винятком тих, хто вчинив особливо тяжкі злочини або злочини проти нацбезпеки) мають право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для подальшого призову на військову службу за призовом під час мобілізації, якщо такі обставини реально матимуть місце.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 затримано 14.09.2026 об 11 год. 56 хв., то слідчий суддя приходить до висновку, що саме з цього часу слід рахувати час його тримання під вартою.

Разом з тим.ю слідчий суддя, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно ч.4, ч.5 ст.182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу в межах розміру, зазначеному в п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193-197, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

постановила:

клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 листопада 2026 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: р/р UA128201720355289002000005960, одержувач ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, код банку одержувача (МФО) 820172, банк одержувача Державна казначейська служба України, м. Київ, у будь-який момент протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та покласти на нього, обов`язки відповідно до ст.194 КПК України:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи.

Строк дії обов`язків встановити до 12 листопада 2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити, що згідно ч. 6, 8, 11 ст.182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України уповноваженій службовій особі місця ув`язнення у разі внесення застави роз`яснити ОСОБА_4 його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному, направити для виконання до Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1