Рішення № 139813567, 15.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1640/26

№ провадження 2/738/779/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання Шугалій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Менської міської ради, третя особа Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

У липні 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Менської міської ради, третя особа Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання за ОСОБА_1 права власності на 5/12 частки, за ОСОБА_2 на 1/3 частку та за ОСОБА_3 на 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що вказаний будинок станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , а членами двору: його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на 1/3 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , яка належала йому за життя як члену колгоспного двору. Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як спадкоємці, звернулися до Менської районної державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок, проте у видачі такого свідоцтва нотаріусом їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього, у зв`язку з чим позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позбавлені можливості оформити спадщину на частку у спірному будинку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . За позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 збереглося право по 1/3 частці у спірному майні, як членів колишнього колгоспного двору, однак вони на даний час позбавлені можливості оформити право власності у майні колишнього колгоспного двору.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 липня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 17 серпня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивачі просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

Представник відповідача до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, при ухваленні рішення у даній справі поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був - ОСОБА_4 , членами двору його дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_1 (а.с.30).

Таким чином, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належав на праві власності в рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ліски Корюківського району Чернігівської області помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.24).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі і на 1/3 частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 .

Спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , що підтверджується заповітом (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №1457/2025, заведеної щодо спадкового майна ОСОБА_4 , позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як особа, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, звернулися до Менської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачка ОСОБА_2 звернулася із завою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні колишнього подружжя (а.с. 91).

17 червня 2026 року нотаріусом були видані ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, які належали спадкодавцю ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 червня 2026 року №696/02-31, державним нотаріусом Менської державної нотаріальної контори Петрикей К.І. відмовлено ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний житловий будинок (а.с. 27).

З технічного паспорту на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 вбачається, що дана садиба складається з житлового будинку А-1, прибудови А1-1, погребу Б, сараю В, огорожі №1, воріт з хвірткою № 2, огорожі № 3. Жодних відміток про наявність самочинного будівництва у садибі технічний паспорт не містить (а.с. 31-33).

Відповідно до звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ «Трудовий колектив Чернігівського облавного бюро технічної інвентаризації» 23 червня 2026 року, вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованих по АДРЕСА_1 , складає 131 443,00 грн (а.с. 40-41).

Згідно із Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 20/25/275/В від 04 квітня 2025 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи а тому має право незалежно від змісту заповіту, на половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов`язкова частка), тобто на 1/12 частку житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (а.с. 15-16).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статі 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини першої статті 1241ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.05.1995 р. № 15 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) роз`яснив, що до правовідносин, що виникли до 15 квітня 1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (п. 6).

Так, відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частиною 2 ст. 123 даного кодексу визначено, що розмір часток члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до положень Закону УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968 року) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім`я по батькові глави сім`ї, на ім`я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.

Таким чином, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 належало у рівних частках ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , тобто по 1/3 частці кожному.

Після смерті ОСОБА_4 позивачка ОСОБА_3 успадкувала за заповітом 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1 та позивач ОСОБА_1 успадкував за законом 1/12 частку (обов`язкова частка) у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим його частка у спірному будинку збільшилась до 5/12.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що право на частку у спірному будинку за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_4 підтверджено належними доказами, спірний будинок з господарськими будівлями є об`єктом права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту позивачів шляхом задоволення їх позовних вимог у повному обсязі та визнання за:

- за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток у спірному майні, оскільки йому належить 1/3 частка в спірному майні, як члена колишнього колгоспного двору та 1/12 частка у спірному майні в порядку спадкування за законом (обов`язкова частка) після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частки у спірному майні, як члена колишнього колгоспного двору;

- за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у спірному майні, в порядку спадкування за заповітом майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 120, 123 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-80, 247, 258, 259, 263 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Менської міської ради, третя особа Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованому по АДРЕСА_1 .

Визнати з ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованому по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованому по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачі:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач:

Менська міська рада, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061777.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Менська державна нотаріальна контора Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Армійська, 1 м. Мена Корюківський район Чернігівська область.

Суддя Н.В. Волошина