Рішення № 139811976, 16.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4028/26

2/583/2014/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

05.08.2026 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що 16.08.2012 року між АТ «ОТП БАНК», правонаступником якого є ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1001007562.Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) на придбання товару у продавця, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов зазначених у договорі. Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по договору, тим самим допускаючи порушення умов кредитного договору. 18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 18/08/21. Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає 50317,22 грн з яких: 38418,60 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11898,62 грн заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути судові витрати у виді судового збору 2662,40 грн та витрат на правову допомогу 3500 грн.

Процесуальні дії у справі.

11.08.2026 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін з призначенням судового засідання.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася поштою за зареєстрованим місцем проживання останньої, однак конверт був повернутий на адресу суду поштовим відділенням зв`язку без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. У зв`язку з цим суд вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідачка повідомлена у відповідності до положень ст. 128 ЦПК України.

Указане твердження узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 24.03.2025 року у справі № 706/208/15-ц.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість вирішення справи за наявними матеріалами у відповідності до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до норм ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що 22.01.2012 між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем був укладений договір про споживче кредитування № 1001007562, який за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та договору про обслуговування кредитної лінії. Згідно з умовами вказаного договору відповідач отримав кредит в сумі 12503,94 грн, з яких 11535,00 грн на придбання товару у продавця, зобов`язався повернути його, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Крім того розділом 2 договору передбачено відкриття поточного (карткового) рахунку та отримання електронного платіжного засобу. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до договору ( а.с. 8-10).

На дату укладення заяви анкети розмір процентної ставки становить 1,99% в місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі Інтернет та 2,99% відсотків на місяць по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У раці виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% за день.

На дату укладення заяви анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Додатком до договору є графік платежів за наданий споживчий кредит (а.с. 10 зворот)

Банк виконав умови договору та на підставі заяви відповідача надав йому вказані кошти відповідач оформив покупку в ФОП ОСОБА_2 (а.с. 14 зворот - 15).

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2023470696 станом на 18.08.2021, відповідно до якого за період з 16.08.2012 по 22.07.2021 за рахунком № 262090691889UAH утворилась заборгованість у розмірі 50317,22 грн. (а.с.23-41 зворот).

18.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 18/08/21, згідно з яким АТ «ОТП БАНК» відступив на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитними договорами (а.с. 17-21).

Відповідно до платіжного доручення № 1592 від 18.08.2021 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» сплатило АТ «ОТП БАНК» 2 366 306,98 грн за договором факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 (а.с. 22).

Згідно з витягом з додатку № 1 до договору факторингу № 18/08/21 від 18.08.2021 (реєстру боржників) ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 50317,22 грн, з яких 38418,60 грн заборгованість за тілом кредиту, 11898,62 грн заборгованість за відсотками (а.с. 42 ).

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача, що, на підставі ст. 599 та ч. 1 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості. При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України в разі неправомірного, незаконного користування боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов`язання, суд вказав на таке.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання за ч. 1 ст. 1050 ЦК України, застосуванню в таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При вирішенні спору судом враховується, що відповідач отримав кредитні кошти, був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що створило заборгованість.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Щодо розрахунку заборгованості та підтвердження її первинними документами

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1001007562 станом на 18.08.2021, відповідно до якого за період з 16.08.2012 по 22.07.2021 за рахунком № НОМЕР_1 UAH утворилась заборгованість. На підтвердження розміру заборгованості також долучено виписку з рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 за період з 16.08.2012 по 18.08.2021, яка містить інформацію щодо руху коштів, нарахування відсотків та стану заборгованості за кредитним договором (а.с. 43-49).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до абз. 1 п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 372/223/17 міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів на рахунку, заявами на переказ готівки тощо.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів на конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц).

З огляду на викладене, до позовної заяви було долучено належним чином засвідчену виписку по особовому рахунку відповідача за період з 16.08.2012 по 18.08.2021, яка є первинним банківським документом та належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором. Зазначена виписка підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, які були доступні на його рахунку та використовувалися ним у власних цілях. При цьому, заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахованої банком, відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір заборгованості, що є його процесуальним обов`язком. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також контррозрахунку заборгованості чи інших належних доказів відповідачем до суду не подано.

Щодо доказів відступлення права вимоги та повідомлення відповідача про заміну кредитора.

ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» надає належним чином засвідчені копії договору факторингу, витягу з реєстру боржників (додаток № 1) до договору факторингу та платіжної інструкції до договору факторингу. Договір факторингу містить усі необхідні істотні умови, які свідчать про чинність цього договору та належне відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, а оплата права грошової вимоги за договором факторингу підтверджується наданою платіжною інструкцією, копію якої було додано до позовної заяви. Отже, з урахуванням зазначених норм та вимог чинного законодавства України, факт переходу до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» прав первісного кредитора позивач довів належними та достатніми доказами. Факт укладання та відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором є доведеним.

Відповідач не надав доказів виконання своїх зобов`язань за договором перед первісним кредитором АТ «ОТП БАНК», а тому він несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за договором про споживче кредитування № 1001007562 перед новим кредитором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 липня 2025 року у справі № 552/1473/23, від 17 вересня 2025 року у справі 754/17055/21.

Отже, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є належним позивачем у справі за вимогами, що виникли із зобов`язань за договором про споживче кредитування № 1001007562.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 50317,22 грн, з яких 38418,60 грн заборгованість за тілом кредиту, 11898,62 грн заборгованість за відсотками.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов підлягає повному задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі 2662,40 грн.

Крім того, представник позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» здійснювала адвокат Дорошенко М.А.

На підтвердження понесених судових витрат представником позивача надано: договір №43453613 про надання правової допомоги від 01.04.2026 року (а.с.52-54), додаткова угода №1001007562 до договору про надання правової допомоги( а.с. 55), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 10.07.2026 року (а.с.57), платіжна інструкція про сплату позивачем послуг адвоката . З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн, вважаючи цей розмір правничої допомоги співмірним та справедливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 7, 12, 13, 141, 76-81, 141, 263-265, 272, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1001007562 від 16.08.2012 року в розмірі 50317,22 гривень та 5662,4 гривень судових витрат, а всього стягнути 55979,62 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 16.09.2026 року.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко