Постанова № 139811754, 15.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12656/26

Провадження № 3/592/2094/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко Вікторія Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

19.07.2026 о 18 год 42 хв у м. Суми, вул. Б. Шлях, 53, особа ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 11173, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6820 ARHK-0128, що підтверджується тестом 2412 від 19.07.2026, з позитивним результатом якого (1,53 %) ОСОБА_1 був згоден. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi Car DVR, Motorola Solutions 470821, 471549, 470822, чим порушив п. 2.9. а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Від захисника ОСОБА_1 , адвоката Савіна О.С., надійшло клопотання про розгляд справи без участі правопорушника та його захисника, в якому просить суд розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника. Зазначив про те, що вину ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнають в повному обсязі.

Крім того, від захисника ОСОБА_1 , адвоката Савіна О.С., надійшли додаткові пояснення у справі у яких зазначає, що ОСОБА_1 працює парамедиком в КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», а отже водійські права йому необхідні для роботи, позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами призведе до втрати ним робочого місця і в той же час лікарський заклад втратить свого працівника, що в період військового стану в прифронтовому місті є неприпустимим. Окрім того вказує про те, що ОСОБА_1 має матір похилого віку яка є інвалідом 2-ї групи та мешкає також в прифронтовому місті Ізюм, потребує догляду, в наслідок чого ОСОБА_1 змушений постійно їздити до міста Ізюма, а тому позбавлення його водійських прав негативно вплине на його можливість догляду за матір`ю. Також просив суд врахувати той факт, що ОСОБА_1 під час складання адміністративного матеріалу поводив себе чемно та адекватно, визнав свою вину та щиро розкаявся. Просить застосувати аналогію права. Так, відповідно до ст. 69 КК України винній особі може бути призначене покарання більш м`яке, ніж передбачене законом, а тому просить не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок), цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду (пункт 1).

Пунктами 3, 4, 6, 7 Порядку встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723670 від 19.07.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тестом №2412 від 19.07.2026; довідкою про надання інформації від 20.07.2026; відеозаписами, з яких убачається факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу, процедура проходження ним медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо прохання захисника застосувати за аналогією закону положення ст. 69 КК України і не призначати покарання, пов`язане з позбавленням права керування транспортними засобами слід зазначити таке.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання для водіїв накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, для вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення слід встановити, чи особа, яка керувала транспортним засобом, є водієм, чи іншою особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Тобто, за приписами зазначених норм, водієм є не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а тільки та, яка має посвідчення водія відповідної категорії.

Відповідно до довідки Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції" гр. ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 від 08.08.2025, а тому в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП він є водієм та до нього підлягає застосуванню адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, слід зазначити, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, із використанням засобів підвищеної небезпеки, до того ж суд зауважує, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві. Однак, питання накладення адміністративного стягнення чітко врегульоване Главою 4 КУпАП і будь-якої прогалини в цьому випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.

Щодо тверджень захисника про те, що ОСОБА_1 працює парамедиком в КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», а отже водійські права йому необхідні для роботи, та позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами призведе до втрати ним робочого місця, то слід зазначити, що посада парамедика не вимагає в осіб обов`язкової наявності посвідчення водія, доказів перебування ОСОБА_1 на посаді водія до суду не надано.

Посилання на те, що матір ОСОБА_1 є особою похилого віку, яка є інвалідом 2-ї групи та мешкає також в прифронтовому місті Ізюм, потребує догляду, також не можуть бути підставою для звільнення ОСОБА_1 від притягнення до адміністративної відповідальності та не застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Інших доказів та доводів, які б спростовували вищевказані дані та обставини про вчинене адміністративне правопорушення, при розгляді справи не встановлено.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

За викладених обставин, суд вважає, що в діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Ураховуючи характер правопорушення та особу винного, суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що передбачено санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, і це буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 9, 17, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 301, 304 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 грн.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО