Ухвала суду № 139811477, 11.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2897/20

Провадження №6/522/1067/26

УХВАЛА

11 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №522/2897/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, а саме, стягувача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у справі № 522/2897/20, оскільки між заявником та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено 22.08.2025 року договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Також просили видати дублікат виконавчого листа, у зв`язку з його втратою.

Матеріали заяви отримано суддею 08.07.2026 року.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого листа прийнято до провадження та призначено судове засідання на 12.09.2026 року.

Ухвалою суду від 17.08.2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі суду від 31.07.2026 року, а саме вважати вірною у резолютивній частині ухвали суду дату призначення судового засідання як «11» вересня 2026 року на 14 год. 40 хв.», замість помилково зазначеної «12» вересня 2026 року на 14 год. 40 хв.».

У судове засідання 11.09.2026 року представник ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не з`явився, у прохальній частині заяви просив розглядати справу за відсутністю представника заявника.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 16.09.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заяву про заміну сторони (стягувача) у виконавчому документі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №522/2897/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2020 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.11.2013 року у розмірі 68 056, 92 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1654,27 грн.

27.07.2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Приморським районним судом м. Одеси 18.09.2020 року було видано виконавчий лист.

Згідно з інформацією з АСВП, сформованого 17.06.2026 року, виконавчий лист було пред`явлено для примусового виконання до органу ДВС та 19.03.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 64892740.

Постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Євгенієм Геннадійовичем, ВП № 64892740 від 10.10.2023 року виконавчий лист у справі № 522/2897/20 виданий 18.09.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» коштів у розмірі 69 711,18 грн. повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

07.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому документі та видачу дублікату виконавчого листа, а саме, стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у справі № 522/2897/20.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

З представлених заявником документів вбачається, що ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» за результатами укладеного Договір факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року набуло право вимоги за судовим рішенням ухваленим у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду з даною заявою з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов`язання.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 Цивільного кодексу України).

Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. (Постанова Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі № 804/536/18).

Підставою для звернення із заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, стало укладення 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Договору факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2020 року у справі №2-3897/10, провадження №61-45900св18.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. (Постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі № 201/8548/16-ц та від 15.08.2018 у справі № 190/2119/14-ц)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву представника ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі обґрунтованою, заявленою на законних підставах, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про видачу дублікату виконавчого листа, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У виконавчому документі зазначаються, серед іншого, строк пред`явлення рішення до виконання. (п.7 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як передбачено першою ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 вказано, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 09.06.2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка "Дублікат". При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

На примусовому виконанні Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП № 64892740 на підставі виконавчого листа у справі № 522/2897/20 виданого Приморським районним судом м. Одеси 18.09.2020 року.

Постановою старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Євгенієм Геннадійовичем від 10.10.2023 року виконавчий лист у справі № 522/2897/20 було повернуто стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив нового кредитора ТОВ «Капіталресурс» про неможливість передачі оригіналів виконавчих листів та постанов про їх повернення щодо боржників, до яких відступлено право вимоги за договором факторингу, оскільки за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів, які надійшли до Банку до 05.10.2025 включно, знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні в м. Львові, яке 05.10.2025 було знищено під час ракетного обстрілу з боку рф.

Відповідно до інформації Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області (лист від 15.10.2025) та Акту про пожежу б/н від 06.10.2025, у виробничо-складській будівлі з адміністративно побутовими приміщеннями, допоміжних будівлях, спорудах та трансформаторних підстанціях за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , 05.10.2025 внаслідок ракетного обстрілу рф та прямого влучання виникла пожежа, в результаті якої пошкоджено майно та документація АТ КБ «ПриватБанк».

З інформації з Автоматичної системи виконавчих проваджень станом на 17.06.2026 року вбачається, що на примусовому виконанні у будь-якій виконавчій службі на виконанні не перебувають виконавчі листи, за якими стягувачем зазначено АТ КБ «ПриватБанк», а боржником ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу постановою державного виконавця від 10.10.2023 року він має бути пред`явлений до виконання у строк до 10.10.2026 року.

Таким чином, з огляду на положення п. 102 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа подана у липні 2026 року є такою, що подана в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов`язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, № 15729/07, від 05.07.2012).

За змістом ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст.77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи та наданих представником заявника документів вбачається, що за виконавчим листом щодо стягнення заборгованості, за яким боржником є ОСОБА_1 , стягувачем - АТ КБ «ПриватБанк», виконавчі дії не здійснюються у зв`язку з тим, що зазначений документ було втрачено.

Між тим, втрата виконавчого листа по цивільній справі № 522/2897/20 унеможливлює виконати рішення суду від 08.07.2020 року.

У суду відсутні відомості про вірогідність подвійного стягнення на користь позивача за вказаним виконавчим документом, або про зловживання ним своїми правами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про видачу дублікату виконавчого листа щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів в сумі 69 711,18 грн., яка складається з суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року у розмірі 68 056,92 грн. та судового збору у розмірі 1 654,27 грн., підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі № 522/2897/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (код ЄДРПОУ 14360570) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А) у виконавчому листі № 522/2897/20, виданого Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року у розмірі 69 711,18 грн. з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Видати дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2020 року, винесеного по цивільній справі № 522/2897/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, виданого Приморським районним судом м. Одеси щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2013 року у розмірі 68 056,92 грн. та судового збору в розмірі 1 654,27 грн.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.09.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.