Єдиний державний реєстр судових рішень справа №176/149/26
провадження №2/176/880/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючої-судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 4336513, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн., а відповідач зобов`язалася повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених пунктами 1.6-1.4 кредитного договору.
Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору. Однак відповідач свої зобов`язання з повернення коштів не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.
Позивач стверджує, що на підставі укладеного із первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 4336513 у розмірі 23652,19 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2026 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
02 квітня 2026 року від представника відповідача подано відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Свої заперечення мотивував тим, що в матеріалах справи наявний кредитний договір №4336513 від 16.11.2021 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 , за яким ТОВ «БіЕлДжи Мікрофінанс» зобов`язувалось перерахувати на рахунок, відкритий для обслуговування відповідача, грошові кошти в розмірі 10 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит до 15.01.2022 року та сплатити проценти за користування ним.
Водночас вказаний договір не містить обов`язкового реквізиту підпису відповідача. Інші докази щодо підписання договору Скаргою В.В., наприклад електронним цифровим підписом, в матеріалах справи відсутні.
Згідно пункту 2.2. кредитного договору № 4336513 від 16.11.2021 року кредит надавався товариством у безготівковій формішляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі і достатні докази перерахування кредитних коштів відповідачу відповідно до вимог статей 526,1054, 1088 ЦК України.
На підтвердження перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 4336513 надано документ (квитанція № fd4a456a-1fa7-438aa816-c4e19e5e45ba_637726893575966213 від 16.11.2021) про платіжну операцію, з якого, однак, не можливо встановити номер карти, на який здійснюється переказ коштів та її власника (користувача).
Як зазначив Верховний Суд у своїх висновках, для того, щоб виник обов`язок повернути борг слід довести і факт передачі коштів. За відсутності факту передання суми позики/кредиту, навіть з підписаним договором, такий договір вважається неукладеним.
Зокрема, до такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 02.11.2023 по справі № 758/16339/17; від 01.11.2023 по справі № 754/2295/22; від 20.09.2023 по справі № 760/22898/20; від 30.08.2023 по справі № 359/5357/20; від09.08.2023 по справі № 755/16831/19; від 26.07.2023 по справі № 495/7179/19; від 12.06.2023 по справі № 727/2968/20; від 27.04.2023 по справі № 161/11436/21.
Кредитний договір вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовленуугодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) єобов`язковою та істотною умовою договору, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від кредитодавця договір вважається неукладеним.
Отже, враховуючи наведене, з огляду на ненадання Позивачем суду доказів на підтвердження підписання Відповідачем кредитного договору № 4336513 від 16.11.2021 року, та відповідно, отримання коштів за ним, не має підстав для стягнення з ОСОБА_1 за поданим позовом боргу, який нарахований за його умовами.
Оскільки проценти, 3 % річних, індекс інфляції та інші платежі нараховуються на суму основного боргу за кредитом та вимоги про стягнення процентів, 3 % річних, індексу інфляції та інших платежів є похідними від вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою боргу, а факт отримання Відповідачем суми кредиту не доведено, то ж також слід відмовити в позовних вимогах про стягнення 3 % річних, індексу інфляції, процентів та комісії.
Крім того, при зверненні до суду із позовом ТОВ «Коллект Центр» не надав відповідні докази на підтвердження факту виконання умов пункту 2.1 кредитного договору та переказу первісним кредитором кредитних коштів на рахунках відповідача.
На думку відповідача, ТОВ «Колект Центр» не надало належних доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4336513.
Також, відповідач вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому у випадку задоволення позовних вимог Відповідача, слід зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.
06.04 2026 від представника позивача до суду надійла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Так, представник позивача зазначає, що з договору вбачається, що у відповідності до вимог частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Так, позивачем надані належні та достатні докази, які беззаперечно підтверджують, що відповідач ідентифікував себе в інформаційно- телекомунікаційній системі кредитодавця; надав відповідні дані для заповнення формуляра заяви-анкети (ПІП, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту, номер платіжної картки та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором погодився з запропонованими умовами договору та підписав їх.
Доказів того, що персональні дані відповідача (дані паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством або іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.
На виконання умов кредитного договору №4336513 від 16.11.2021 року позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 10 000,00 грн. за допомогою платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс».
Дана обставина підтверджується квитанцією, згідно якої 16.11.2021 здійснено успішний переказ грошових коштів на карту, яка зазначена позичальником в договорі, у сумі 10 000,00 грн.
Твердження Відповідача про те, що вона не отримувала кредитних коштів не заслуговують на увагу. З матеріалів наданих суду вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти та уклавши кредитний договір в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих в кредит.
Тобто, компанія є особою, яка замовила послуги з переказу грошових коштів, тобто платником. Переказ коштів здійснено на картковий рахунок, зазначений Позичальником у заявці на отримання кредиту. Отже, отримувачем коштів є Відповідач.
Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".
Звертаємо увагу, що ні первісний кредитор, ні Позивач не є банками та на них не розповсюджується дія ЗУ «Про банки та банківську діяльність». Разом з тим, Кредитор є небанківською фінансовою установою, діяльність яких регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Крім того, такі відомості становлять банківську таємницю, що унеможливлює їх отримання безпосередньо Позивачем
Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, Позивачем були надані достатні та допустимі докази щодо укладення договору та перерахування коштів за ним.
Відповідач вказує на неотримання кредитних коштів- проте доказів цьому не надає. Відповідач не надав жодної виписки по своїх карткових рахунках на підтвердження обставин ненадходження грошових коштів на рахунок Відповідача за укладеним Договором або сплати заборгованості за Договором в іншому розмірі.
Відтак, посилання відповідача є необґрунтованими та є намаганням уникнути відповідальності відповідача від виконання зобов`язань.
Перехід прав вимоги підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним між сторонами актом прийому-передачі Реєстру Боржників та самим реєстром боржників. Крім того, матеріали справи містять акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджує факт здійснення розрахунків за даним договором.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до Позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з Відповідачем.
Таким чином, посилання відповідача щодо ненадання доказів отримання права вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, звертає увагу суду, що дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 16.11.2021 між ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 4336513, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн, строком на 60 днів, тобто з 16.11.2021 року по 15.01.2022 року.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № fd4a456a-1fa7-438aa816-c4e19e5e45ba_637726893575966213 від 16.11.2021 року.
Крім того, факт зарахування грошових коштів 16.11.2021 у розмірі 10 000,00 грн. на картковий рахунок відповідача підтверджується випискою з АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08.04.2026.
Також, згідно інформації АТ КБ «ПриватБанк»" від 02.05.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № 4731219123340972, на яку дійсно було зарахування коштів в сумі 10 000,00 грн.
Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.
Розмір заборгованості відповідача за договором № 4336513, нарахований ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» становить 23 470,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 13 470,00 грн. - заборгованість за процентами.
Розмір заборгованості відповідача за договором № 4336513, нарахований ТОВ "Вердикт Капітал", становить 23 652,19 грн., з яких: 10 000,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 13 470,00 грн. - заборгованість за процентами, інфляційні збитки 160,00 грн., нараховані 3% річних 22,19 грн.
29.11.2021 укладено договір № 29/11-1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4336513.
10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4336513.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №4336513.
ТОВ "Коллект Центр" донарахувань заборгованості не здійснювало.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.
За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей,ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитних договорів, що були укладені між первісним кредитором та відповідачем.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Заперечуючи позовні вимоги у відзиві на позовну заяву відповідач наполягала на тому, що у матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу кредиту Також відповідач заперечує той факт що вона підписувала кредитинй договір. При цьому, аргументи з боку відповідача в основному будуються на тому, що позивач не довів чи не надав докази, чи надав неналежні докази.
Разом з тим суд зазначає, що відповідач не позбавлений був права та можливості (з метою спростування позовних вимог та доведення своїх заперечень, наведених у відзиві на позовну заяву) самостійно надати суду виписку з банківського рахунку або ж довідку з банківської установи.
На противагу доводам позивача походження цих коштів з боку відповідача не було підтверджено.
Підсумовуючи викладене суд погоджується з аргументами позивача, викладеними ним у позовній заяві.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими .
Крім того, суд звертає увагу, що кредитний договір № 4336513 від 16.11.2021 року відповідачем не оспорені, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.
За таких обставин, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору № 4336513 від 16.11.2021 р., у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 в загальному розмірі 23652,19 грн підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з вимогами ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024; заявку на отримання юридичної допомоги №2506 від 03.11.2025 р, витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 р. про надання правової допомоги на суму 13000,00 грн.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. 263-265, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 4336513 від 16.11.2021 року в розмірі 23 652,19 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 13470,00 грн. - заборгованість за процентами, 160,00 грн. - інфляційні збитки, 22,19 грн - нараховані 3% річних.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК
Судове рішення № 139810848, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 16.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 176/149/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: