Ухвала суду № 139810803, 22.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/5780/25

Іменем України Провадження № 1-кс/932/3209/26

22 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі

підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025052110000025, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , у якому він прохає накласти арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон «IPhone 16 Pro Max», володільцем якого є ОСОБА_3 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР розташованого у місті Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження № 42025052110000025 від 13.05.2025 року.

02.07.2026 року в ході проведення огляду на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. 22-А по вул. Кобилянська в м. Івано-Франківськ, ОСОБА_3 добровільно надав для огляду мобільний телефон «IPhone 16 Pro Max».

Постановою слідчого від 02.07.2026 року вказане у клопотанні майно визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 42025052110000025.

З метою збереження речових доказів по кримінальному провадженню слідчий звернувся до суду зі вказаним клопотанням.

Прокурор у судове засідання не з`явився, налдав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Володілець майна у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Представник володільця майна у судовому засіданні прохав відмовити у задоволенні клопотання слідчого, вважав таке необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вислухавши володільця майна та його представника, розглянувши клопотання та дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про залишення його без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР розташованого у місті Краматорську перебувають матеріали кримінального провадження № 42025052110000025 від 13.05.2025 року.

02.07.2026 року в ході проведення огляду на відкритій ділянці місцевості поблизу буд. 22-А по вул. Кобилянська в м. Івано-Франківськ, ОСОБА_3 добровільно надав для огляду мобільний телефон «IPhone 16 Pro Max».

Постановою слідчого від 02.07.2026 року вказане у клопотанні майно визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 42025052110000025.

Слідчий та прокурор були належним чином повідомлені про розгляд вказаного клопотання, у судове засідання не з`явились, пояснень з приводу необхідності застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, не надали.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна.

Дослідивши клопотання та додатки до нього, вважаю, що необхідно відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не було обгрунтовано необхідності застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна.

Керуючись ст.ст. 98, 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженню № 42025052110000025 відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1