Ухвала суду № 139810718, 16.09.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/1887/26

Номер провадження 2/717/980/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2026 року селище Кельменці

Суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Кудиба З. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (місцезнаходження: площа Центральна, буд. 4, селище Кельменці, Дністровський район, Чернівецька область; ЄДРПОУ 04417010) про визнання майнових прав забудовника на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивачки ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про визнання майнових прав забудовника на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом, у якій просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнові права забудовника на об`єкт будівництва житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого згідно з технічним паспортом від 05 грудня 2024 року входять: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 147,3 кв. м, житловою площею 69,4 кв. м, убиральня літ. «Б», криниця № 1.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом першої черги після смерті її сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя спадкодавець на підставі рішень Кельменецької селищної ради № 154-13/07, № 350, № 130, договору оренди землі від 20 грудня 2007 року № 165 та будівельного паспорта № НОМЕР_2 здійснив будівництво житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Оскільки за життя спадкодавець не встиг прийняти об`єкт в експлуатацію та зареєструвати право власності на нього, до складу спадщини, на думку позивача, увійшли майнові права забудовника. Постановою нотаріуса від 11 червня 2026 року у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що, за твердженням позивача, унеможливлює оформлення спадкових прав у позасудовому порядку.

Розглянувши подану позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

До позовної заяви позивачем додано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , складене іноземною мовою, однак належним чином засвідченого перекладу зазначеного документа українською мовою до позовної заяви не додано.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України цивільне судочинство в Україні проводиться державною мовою.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_3 є доказом обставини, на яку позивач посилається як на підставу виникнення у неї права на спадкування, а саме факту смерті спадкодавця, до позовної заяви має бути додано належним чином засвідчений переклад цього документа українською мовою.

Статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.

Також відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Частина 3 ст.14 даного закону зауважує, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа N 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/19964/23 колегія суддів погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанції про неприйняття до уваги доданих до позовної заяви документів, складених іноземною (російською) мовою за відсутності їх перекладу на українську. Вказувала на те, що згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Всупереч вищенаведеним вимогам, позивач не долучив до поданої ним заяви нотаріально посвідчений переклад свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування за законом майнові права забудовника на об`єкт будівництва житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У позовній заяві позивачкою зазначено ціну позову в розмірі 4 401 693 грн, однак належного обґрунтування визначеної ціни позову та доказів, на підставі яких визначено саме таку вартість майнових прав забудовника на вказаний об`єкт будівництва, до позовної заяви не додано.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Однак позивачкою не наведено розрахунку, з якого вбачається, яким чином визначено ціну позову в розмірі 4 401 693 грн, не зазначено, на підставі яких даних чи документів визначено саме таку вартість, та не надано доказів, які підтверджують дійсну вартість об`єкта нерухомого майна, майнові права забудовника на який є предметом позову.

Саме по собі зазначення у позовній заяві ціни позову в розмірі 4 401 693 грн без наведення її обґрунтованого розрахунку та без надання належних доказів на підтвердження визначеної вартості не відповідає вимогам пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Таким чином, позивачці необхідно надати обґрунтований розрахунок ціни позову в розмірі 4 401 693 грн із зазначенням даних, на підставі яких її визначено, а також належні докази на підтвердження вартості об`єкта нерухомого майна, виходячи з якої визначено ціну позову.

Отже, позовна заява подана без додержання вимог пунктів 3, 5 частини третьої статті 175 та частини п`ятої статті 177 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області про визнання майнових прав забудовника на об`єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати позивачу строк десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кудиба З. І.