Рішення № 139810266, 15.09.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/73/26

Провадження № 2/342/330/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Москалюк А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" Дармограй Анастасія Тимофіївна, через систему "Електронний суд", звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 523853-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2025 року, що становить 73 010,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 523853-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 26.01.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 523853-КС-001 про надання кредиту. 26.01.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 523853-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-8475, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 26.01.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 523853-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 26000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4441-1110 4750-6195 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 523853 КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 523853-КС-001 на загальну суму 12413,00 грн Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 523853-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 73 010,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 23 700,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 32 930,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 13 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 380,00 грн

Ухвалою від 02 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Призначено судове засідання в справі. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

12.02.2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшла до суду витребувана інформація.

23.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про відкладення судового засідання для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву на позов та скористатися правовою допомогою.

Судове засідання 26.02.2026 року відкладено за клопотанням відповідачки ОСОБА_1

16.03.2026 відповідач подала до суду заяву згідно якої просила розглядати справу №342/73/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання у справі. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з метою об`єктивного розгляду даної справи, необхідно дослідити письмові докази та провести перерахунок стягуваних сум, що вимагає проведення підготовчого засідання для належного захисту прав сторін. Також зазначено, що з метою досудового врегулювання спору, нею направлено на адресу позивача заяву про звільнення її, як дружини військовослужбовця, від сплати відсотків, штрафу та пені за користування кредитом згідно договору №523853-КС-001 від 26 січня 2025 року.

Судове засідання 24.03.2026 відкладено для надання можливості позивачу ознайомитись із поданим клопотанням відповідача.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року клопотання відповідачки ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволено. Постановлено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі №342/73/26 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено підготовче судове засідання на 10:30 год. 07 травня 2026 року.

07.05.2026 року підготовче засідання відкладено у зв`язку із неявкою усіх учасників.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судові засідання, призначені на 30.06.2026 та 19.08.2026 року відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

У судове засідання 15.09.2026, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У позовній заяві представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Дармограй А.Т. просила розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика". Зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Як вбачається із Анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com) відповідач ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в якій надала позивачу свої анкетні дані (адресу реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , документ, що посвідчує особу - Паспорт серія: СЕ номер: НОМЕР_3 , виданий Городенківським РВ УМВС України в Івано-Франківській області та в інформації стосовно бажаного кредиту зазначила: суму бажаного кредиту - 26000,00 грн., дата отримання кредиту - 26.01.2025, електронну адресу, фінансовий номер телефону НОМЕР_1 та номер банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_4 , тим самим зареєструвалася в ІТС та створила Особистий кабінет.

Відповідно до Пропозиції (оферта) укласти Договір про надання кредиту № 523853-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) 26.01.2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» запропонував ОСОБА_1 укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».

В прийнятті (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту №523853-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 26.01.2025 відповідач ОСОБА_1 зазначила, що з викладеними нижче умовами пропозиції (оферти) ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», ознайомлена, повністю і безумовно їх приймає та акцептує.

26.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №523853-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-8475 у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 26000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту: 5200,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Строк дії Договору: до 13.07.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 63888,48 грн. Загальні витрати за кредитом: 37888,48 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6669,25%. Денна процентна ставка: 0,86 процентів. Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

Відповідно до п.3.1 Договору - цей Договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти Договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до п.4 Договору визначено порядок та умови надання кредиту, зокрема встановлено Графік платежів, а п. 5 визначено права та обов`язки сторін.

Згідно п.7 Договору сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього Договору. У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 10 Договору передбачена програма лояльності.

Відповідно до п.11 Договору позичальник підписуючи цей Договір підтверджує таке: до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування ї придбання.

У візуальній формі послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту 523853-КС-001 від 26.01.2025р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com зазначено послідовність дій Товариства та клієнта ОСОБА_1 26.01.2025.

З копії підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів виданого ТОВ «ПРОФІТГІД» вбачається, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено 26.01.2025 успішний переказ грошових коштів в сумі 26000,00 грн. на номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_5 , платник ТОВ «Бізнес Позика», призначення платежу: Перерах. коштiв ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №523853-КС-001 від 26.01.2025 Без ПДВ.

До позовної заяви долучено: Паспорт споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником) від 26.01.2025, в якому зазначена: інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші обставини, які повідомляються позичальнику; Правила надання споживчих кредитів для продукту «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «Бізнес Позика», які затверджені наказом директора ТОВ «Бізнес Позика» від 27.11.2024 №31-ОД.

Із наданої АТ «УніверсалБанк»» інформації вбачається, що на ім`я - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та відкрито банківський рахунок НОМЕР_6 . Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_4 , за період 26.01.2025 по 27.01.2025, 26.04.2025 зарахована сума 26000,00 грн.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що станом на 07.01.2026 у відповідача за кредитним договором №523853-КС-001 від 26.01.2025 утворилась заборгованість у розмірі 73010 грн, яка складається з: 23700,00 грн - сума кредиту; 32930,00 грн - сума відсотків; 3380,00 грн. - сума комісії та 13000,00 грн - сума по % за ст.625 ЦКУ.

З довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за договором №523853-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2025 слідує, що станом на 07.01.2026 загальна заборгованість за договором становить - 73010,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 23700,00 грн, заборгованість по відсотках - 32930,00 грн, заборгованість по комісії - 3380,00 грн., заборгованість по штрафам - 13000,00 грн.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи договір про надання кредиту укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно із ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як слідує із матеріалів справи між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, зокрема, суму кредиту, відсоткову ставку, строк кредитування.

Відповідач ОСОБА_1 у поданому клопотанні 16.03.2026 року не заперечила щодо укладення договору №523853-КС-001 від 26.01.2025, однак доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту по даному договору суду не надала, як і не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування вказаного позивачем розрахунку заборгованості.

Оскільки судом встановлено, що відповідач уклала кредитний договір №523853-КС-001 від 26.01.2025, та, взявши на себе зобов`язання за даним кредитним договром належним чином їх не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, то суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 23700,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 32930,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Особливий період відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24.02.2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та на момент винесення рішення продовжує діяти.

Статтю 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено підп. 3 п. 4 ч. 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ.

Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підп. 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) вказав на перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати документи, встановлені листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

На підтвердження обставин поширення на ОСОБА_1 положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач надала копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого 10.09.2007 року виконкомом Острівецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.09.2007 року зареєстрували шлюб, актовий запис № 2, копію рішення комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 18.05.2023 року №4/1/1800, згідно якого ОСОБА_4 надано статус учасника бойових дій, копію посвідчення НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_2 від 05.07.2023, копію витягу з Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.09.2025 №966-ОС, згідно якого ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом, копію довідки №08/372 від 26.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_9 ДПС України.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 з 10.09.2007 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 від 10.09.2007.

Як зазначено у посвідченні серії НОМЕР_8 від 05.07.2023, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно копії довідки №08/372 від 26.02.2026, ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_9 Державної прикордонної служби України з 10 травня 2025 року по теперішній час (довідка видана 26 лютого 2026).

Як вбачається із клопотання відповідачки від 16.03.2026, нею направлено на адресу позивача заяву про звільнення її, як дружини військовослужбовця, від сплати відсотків, штрафу та пені за користування кредитом згідно договору №523853-КС-001 від 26 січня 2025 року, з огляду на її статус дружини військовослужбовця та положення п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на члена сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 10.05.2025 року поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме з 10.05.2025 не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом на весь час його призову.

Як слідує з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за кредитним договором №523853-КС-001 від 26.01.2025, відсотки нараховані в межах строку дії кредитного догового, а саме з 26.01.2025 по 13.07.2025. Однак, із врахуванням того, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 з 10 травня 2025 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_9 Державної прикордонної служби України, на неї поширюються пільги, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме з 10.05.2025 не повинні були нараховуватися проценти за користування кредитом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами у сумі 17762,00 грн.

Щодо стягнення комісії у розмірі 3355,00 грн суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Таким чином, включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 3380,00 грн.

Щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 КК України в розмірі 13000,00 грн суд зазначає наступне.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 рокуза№ 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і діє на даний час.

Позивачем нараховано штраф/відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України за період кредитування, тобто в період дії воєнного стану.

Відтак, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми штрафу в розмірі 13000,00 грн. а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги, що відповідач належним чином не виконала зобов`язання за укладеним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 523853-КС-001 про надання кредиту від 26.01.2025 року у розмірі, що становить 44842,00 грн., яка складається з: 23700,00 грн. - заборгованість за кредитом; 17762,00 грн. - заборгованість за відсотками та заборгованість по комісії - 3380,00 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 73010,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 44842,00 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 61,42 % (44842,00 : 73010,00 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 1635,25 грн (2662,40 х 61,42 % : 100).

На підставі керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", код ЄДРПОУ: 41084239, заборгованість за договором № 523853-КС-001 від 26.01.2025 року у сумі 44842,00 грн (сорок чотири тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп.) та сплачений судовий збір в розмірі 1635,25 грн (одна тисяча шістсот тридцять п`ять гривень 25 коп.).

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239), місцезнаходження: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 15.09.2026.

Суддя: Федів Л. М.