Рішення № 139809747, 16.09.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3952/26

Провадження № 2/487/2857/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16.09.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» - Столітній М.М., шляхом формування у системі «Електронний суд», звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №5476615 від 01.02.2022 року у розмірі 27041,90 грн., з яких: сума кредиту 7889 грн., 19152,90 грн. сума процентів за користування кредитом. Крім того просив стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 01.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний Договір №5476615 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. на строк 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права вимоги до споживачів, зокрема за кредитним договором №5476615.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідач не здійснив оплату процентів згідно з графіком платежу та не повернув тіло кредиту.

Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 27041,90 грн.

Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 29.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім того вказаною ухвалою витребувано у АТ «Таскомбанк» інформацію стосовно зарахування коштів на картковий рахунок та власника вказаного карткового рахунку.

01.07.2026 року до суду надійшла відповідь АТ «Таскомбанк», в якій міститься витребовувана інформація.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, відзив до суду не надав.

У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 01.02.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір №5476615 про надання споживчого кредиту, згідно з яким Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.п.1.3-1.5.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі.

Мета отримання кредиту сторонами погоджена в п.1.6. Договору - споживчі (особисті) потреби.

Відповідно до п.п.1.7.-1.7.2. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 6961,93% річних.

У відповідності до п.п.1.8.-1.8.2. Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 65312,00 грн.; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 60560,00 грн.

Відповідно до п.п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Зазначений Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527271 (п.10 Договору).

Крім того, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527271 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 до Договору №5476615 про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 року.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С527271 Паспорт споживчого кредиту.

Отже, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З листа АТ «ПУМБ» №КНО-20.4/105 від 27.09.2023 року вбачається, що в рамках співпраці з ТВО «Авентус Україна» за договором Про організацію взаємодії при прийманні платежів №01-19 від 15.08.2019 року, АТ «ПУМБ» підтверджує зарахування коштів клієнтам згідно з наведеним переліком операцій, зокрема, 01.02.2022 року у сумі 8000 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Зазначене також підтверджується довідкою та випискою по рахунку, наданими АТ «Таскомбанк», з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_3 ), та з руху коштів по рахунку вбачається, що на вказаний рахунок було здійснено зарахування на суму 8000 грн. 01.02.2022 року.

25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором №5476615 про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Вказане підтверджується договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, Актом прийому-передачі від 25.09.2023 року, Витягом з реєстру боржників від 25.09.2023 року, платіжними інструкціями №№1079, 1080, 1081, 1082, 1083 від 29.09.2023 року

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №25.09/2023-Ф від 25.09.2023 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5476615 складає 27041,90 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту складає 7889 грн., заборгованість за процентами 19152,90 грн.

З рішення №251124/1 від 25.11.2024 року єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» вбачається, що ним було вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» заборгованість ОСОБА_1 в загальному розмірі складає 27041,90 грн., з яких: 7889 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17152,90 грн. заборгованість по сплаті відсотків.

Отже, позивачем правомірно набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання ним кредитного зобов`язання за Договором №5476615 про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 року.

За такого, позивач, як кредитор у зобов`язанні має право на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 .

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надав, розрахунок заборгованості не спростував.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та отримані кошти згідно з умовами договору не повернув, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором №5476615 про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 року, в загальному розмірі 27041,90 грн., з яких: 7889 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19152,90 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №10-12/2024 про надання правничої допомоги від 10.12.2024 року, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та Адвокатом Столітнім М.М.; Заявку на надання юридичної допомоги №18589 від 17.04.2026 року, рахунок на оплату №18589-18/05-2026 від 18.05.2026 року, відповідно до якого надано правову допомогу вартістю 10000 грн., Акт №18589 прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого надано правову допомогу вартістю 10000 грн., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9422/10.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. не є розумним та співмірним із ціною позову та складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому дана категорія справ не становить надмірної складності, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн. витрат за надання правничої допомоги.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню судові витрати у розмірі 5662,40 грн., що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,259,263-265,279,280-282,352,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором №5476615 про надання споживчого кредиту від 01.02.2022 року в загальному розмірі 27041,90 грн., з яких: 7889 грн. заборгованість по тілу кредиту, 19152,90 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим.2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк