Рішення № 139809075, 16.09.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5322/26

пр.№ 2/464/3397/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.

з участю секретаря судових засідань ФІТЬО В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельної компанії «САНТЕХ БУД» про визнання припиненими трудових відносин,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» про визнання припиненими трудових відносин на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з 15 липня 2026 року.

В обґрунтування позову покликається на те, що 01 листопада 2018 року на підставі наказу №4 її було прийнято на роботу до ТОВ «БК «Сантехбуд» на посаду інженера кошторисника, що підтверджується записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . З 29 жовтня 2019 року по 03 березня 2020 року перебувала на лікарняному, у зв`язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності серії АДУ №249955. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_3 , а у період з 04 березня 2020 року по 07 січня 2023 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Протягом цього періоду Управлінням соцзахисту населення Коломийської районної державної адміністрації їй нараховувалась та виплачувалась відповідна щомісячна допомога при народженні дитини, виплата якої припинилась 07 січня 2023 року, у зв`язку з досягненням дитиною трирічного віку. Після закінчення відпустки по догляду за дитиною неодноразово намагалась зв`язатись з роботодавцем та приступити до виконання своїх трудових обов`язків, однак встановити зв`язок не вдалося. За місцезнаходженням товариства його представники відсутні, а приміщення використовується іншими особами. За даних обставин була об`єктивно позбавлена можливості реалізувати своє право як на виконання трудових обов`язків, так і на належне оформлення припинення трудових відносин. Жодних наказів про простій, призупинення дії трудового договору чи її звільнення не видавалось. Лише після отримання відомостей з Реєстру застрахованих осіб та довідки за формою ОК-7 стало відомо, що незважаючи на фактичне припинення будь-яких відносин між сторонами, відповідач не оформив їх припинення в установленому законом порядку. Станом на 14 липня 2026 року трудові відносини між нею та товариством формально існують. Водночас, після закінчення відпустки по догляду за дитиною, тобто з 08 січня 2023 року відповідач фактично не заперечує умови праці, не нараховує та не виплачує їй заробітну плату, не здійснює сплату страхових внесків, у зв`язку з чим у реєстрі відсутні відомості про страховий стаж за цей період, що підтверджується витягом з реєстру. Товариство є діючою юридичною особою та не перебуває у процесі припинення. З метою належного оформлення припинення трудових відносин, 01 липня 2026 року засобами поштового зв`язку направила на адресу відповідача заяву про звільнення, у якій просила звільнити за власним бажанням з 15 липня 2026 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України. Однак поштове відправлення повернулось на її адресу через невручення та закінчення встановленого терміну зберігання. Неможливість припинення трудових відносин у звичайному порядку протягом тривалого часу перешкоджає її працевлаштуванню за основним місцем праці в іншого роботодавця, що приводить до протиправного обмеження її трудових прав і зумовлює звернення до суду за їх захистом. Як зазначала, 01 липня 2026 року направила заяву про звільнення за власним бажанням, з врахуванням двотижневого строку попередження, останнім днем роботи та днем звільнення мало б бути 15 липня 2026 року, однак внаслідок невиконання обов`язків роботодавця, реалізація її права на звільнення у встановленому законом порядку стала неможливою. Просить позов задоволити.

Позивачка в судове засідання не з`явились, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила позов задовольнити, не заперечила про ухвалення заочного рішення, наслідки прийняття якого їй відомі і зрозумілі.

Відповідач (представник) у судове засідання не з`явився, хоча повідомлялвся про таке належно та вчасно, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивачки, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено таку до судового розгляду на 02 вересня 2026 року.

02 вересня 2026 року в судовому засіданні оголошено перерву до 16 вересня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до наступного висновку.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповненої 30 червня 2009 року 24 березня 2017 року (запис №17) прийнята на посаду інженера кошторосника ТОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» на підставі наказу №3 від 23 березня 2017 року. 28 вересня 2018 року звільнена з даної посади у відповідності до наказу №27/09/18 від 27 вересня 2018 року (запис №18). 02 листопада 2018 року знову ж прийнята на посаду інженера кошторисника у ТОВ «БК «Сантех Буд». У відповідності до наказу №4 від 01 листопада 2018 року (запис №19).

У відповідності до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 12 грудня 2018 року Мостиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 зареєструвала 21 вересня 2018 року з ОСОБА_5 шлюб, після реєстрації якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

З 29 жовтня 2019 року по 03 березня 2020 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному, у зв`язку з вагітністю та пологами на підставі листка непрацездатності серії АДУ №249955, копія якого міститься в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 17 січня 2020 року Сихівським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

З витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_2 є особою, яка працює на умовах трудового договору у ТОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд».

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Будівельна компанія «Сантех Буд» зареєстрована як юридична особа з 07 грудня 2016 року.

З позовної заяви вбачається, що позивачка 01 липня 2026 року скерувала рекомендований лист з повідомленням ТОВ «БК «Сантех Буд» з заявою про звільнення, який був не отриманий відповідачем та повернутий до поштового відправлення. Поштове відправлення із вмістом копії заяви на звільнення міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст.24 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Зі змісту ст.21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Частиною першою статті 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року №14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року №8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року №2-рп/2008 зазначив, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою було скеровано заяву про звільнення за власним бажанням 01 липня 2026 року і як зазначено в позові, ОСОБА_2 не повідомлено про винесення наказу про звільнення за власним бажанням, не здійснено запису в трудову книжку, тобто її заява про звільнення залишилась без належного реагування.

Вимога про припинення трудових відносин за певних обставин є належним способом судового захисту, такий висновок ВС у постанові КЦС ВС від 15 лютого 2023 року у справі №377/169/20.

Відповідно до правової позиції ВС висловленої у постанові ВС від 31 жовтня 19 року, звільнення з ініціативи працівника не передбачає обов`язкової наявності згоди роботодавця на таке звільнення, оскільки в даному випадку працівник реалізовує своє право, передбачене трудовим законодавством, а роботодавець вимушений погодитись зі звільненням працівника незалежно від свого бажання.

ВС судової палати КЦС у постанові від 21 грудня 2020 року у справі №359/6858/19 проаналізував питання щодо можливості звільнення працівника, який подав заяву про звільнення за власним бажанням, у день подачі заяви про звільнення, у випадку, коли відсутні причини, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи. Зокрема, суд вказав, що сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності такої домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення.

Виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між сторонами, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин з ТОВ «СК «Сантех Буд» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично припинені, однак процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, тому, враховуючи ті обставини, що трудові обов`язки ОСОБА_2 припинила з відповідачем, що підтверджується поданою заявою, повідомленням, однак відповідачем не прийнято рішення відповідно до вимог діючого трудового законодавства у встановленні строки.

Оскільки заява про звільнення за власним бажанням ОСОБА_2 залишилась без належного реагування, сторони не домовились про день звільнення працівника, тому суд при визначенні дати звільнення виходить з загальної норми ч.1 ст.38 КЗпП України, тобто 2 тижні від подання заяви про звільнення, а саме, 15 липня 2026 року є крайньою датою звільнення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням вимоги про припинення трудових відносин з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, на підставі ст.38 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати припиненими трудові відносини (трудовий договір розірваний) між ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНТЕХ БУД», ЄДРПОУ 41008713, за власним бажанням, на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з 15 липня 2026 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНТЕХ БУД», ЄДРПОУ 41008713, 79046 м.Львів вул.Врубеля, 38 на користь держави 1331 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2026 року.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК