Ухвала суду № 139808870, 16.09.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10372/24

Провадження №2/463/143/26

УХВАЛА

судового засідання

16 вересня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судового засідання Патуляк Х.В.,

Представник ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» Піхотенко А.С.

в м. Львові у відкритому судовому засіданні, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим листом №2/1312/487/2012, виданим 26.04.2013 року Личаківським районним судом м. Львова на виконання заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2012 року у справі №2-6131/11 (2/1312/487/2012), -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа №2/1312/487/2012, виданого 26.04.2013 року Личаківським районним судом м. Львова у справі №2-6131/11 (2/1312/487/2012), таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно із зазначеною заявою заявник подала клопотання про зупинення стягнення за виконавчим листом №2/1312/487/2012, виданим 26.04.2013 року Личаківським районним судом м. Львова, до закінчення розгляду заяви про визнання його таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що після ухвалення заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2012 року та видачі виконавчого листа рішення суду тривалий час перебувало на примусовому виконанні, під час якого було реалізовано належне боржнику нерухоме майно та вчинено інші виконавчі дії. На думку заявника, у зв`язку із багаторічним виконанням рішення суду відбулося часткове припинення його матеріального обов`язку, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині відповідно до вимог статті 432 ЦПК України. Заявник зазначає, що на даний час не має можливості встановити фактичний розмір коштів, отриманих стягувачем у результаті примусового виконання рішення суду, розмір коштів, зарахованих у рахунок погашення заборгованості, а також фактичний залишок невиконаного зобов`язання. Посилаючись на наведені обставини, заявник вважає, що до вирішення заяви по суті існує ризик подальшого стягнення за виконавчим листом у частині, яка може бути визнана судом такою, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим просить зупинити стягнення за виконавчим листом до закінчення розгляду справи.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки заявником не наведено достатніх обставин, які б свідчили про необхідність зупинення стягнення за виконавчим листом до вирішення заяви про визнання такого виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Заявлені доводи стосуються фактичного обсягу виконання судового рішення та розміру залишку заборгованості, тобто обставин, які підлягають встановленню під час розгляду заяви по суті, однак самі по собі не є підставою для застосування передбаченого ч. 3 ст. 432 ЦПК України заходу. Враховуючи, що зупинення виконання виконавчого документа є правом суду, а не його обов`язком, та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого заходу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.

11 серпня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з клопотанням про зупинення виконання за виконавчим листом № 2/1312/487/2012, виданим 26 квітня 2013 року Личаківським районним судом м. Львова, на підставі частини третьої статті 432 ЦПК України.

В обґрунтування клопотання заявниця зазначає, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30 липня 2026 року їй було відмовлено у задоволенні раніше заявленого клопотання про зупинення стягнення за вказаним виконавчим листом. Водночас, на її думку, повторне звернення зумовлене не повторенням раніше наведених доводів, а появою нового правового висновку Верховного Суду. Посилається на ухвалу Верховного Суду від 03 серпня 2026 року у справі № 509/3018/18, провадження № 61-9396ск26, як на нову обставину, яка не могла бути врахована судом під час постановлення ухвали від 30 липня 2026 року, оскільки була постановлена вже після її ухвалення. Заявниця зазначає, що вказаною ухвалою Верховний Суд навів правові підходи щодо застосування передбаченого частиною третьою статті 432 ЦПК України заходу у вигляді зупинення виконання за виконавчим документом, зокрема щодо необхідності оцінки об`єктивного існування ризику подальшого виконання, його підтвердження належними доказами, співмірності та зв`язку такого заходу з предметом судового розгляду. Посилаючись на зазначені обставини, заявниця вважає, що подальше виконання виконавчого листа до вирішення заяви по суті може призвести до примусового стягнення коштів у період, коли судом ще не встановлено обсяг виконаного зобов`язання та частину виконавчого листа, яка продовжує підлягати виконанню, у зв`язку з чим просить до закінчення розгляду заяви зупинити виконання за виконавчим листом № 2/1312/487/2012.

Заявниця в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» Піхотенко А.С. в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення клопотання, вважає, що підстави для зупинення стягнення за виконавчим листом відсутні.

Розглянувши клопотання про зупинення стягнення за виконавчим листом, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України до розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Наведена норма процесуального закону наділяє суд правом, а не покладає обов`язок зупиняти виконання виконавчого документа. Застосування такого заходу можливе лише за наявності достатніх підстав, які свідчать про необхідність тимчасового обмеження виконання судового рішення до вирішення заяви по суті.

Звертаючись повторно з вказаним клопотання, заявник не наводить жодних фактичних даних, які б могли бути підставою для зупинення виконання за виконавчим документом.

Суд враховує посилання заявниці на ухвалу Верховного Суду від 03 серпня 2026 року у справі № 509/3018/18, провадження № 61-9396ск26, яка постановлена після ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 30 липня 2026 року. Водночас наведене судове рішення не містить висновку про необхідність зупинення виконання виконавчого листа за будь-яких обставин та не звільняє заявника від обов`язку довести наявність конкретних підстав для застосування такого заходу.

При цьому Верховний Суд у зазначеній ухвалі розмежував заходи забезпечення позову, передбачені статтями 149, 150 ЦПК України, та спеціальні забезпечувальні заходи, передбачені частиною третьою статті 432 ЦПК України, зазначивши, що щодо виконавчого документа, виданого судом на виконання судового рішення, застосуванню підлягає саме спеціальний механізм, передбачений статтею 432 ЦПК України.

Отже, наведені заявницею правові висновки Верховного Суду підлягають врахуванню, однак самі по собі не є підставою для задоволення клопотання, оскільки питання про необхідність зупинення виконання має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин саме цієї справи.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для застосування передбаченого ч. 3 ст. 432 ЦПК України заходу у вигляді зупинення стягнення за виконавчим листом, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення стягнення за виконавчим листом №2/1312/487/2012, виданим 26 квітня 2013 року Личаківським районним судом м. Львова на виконання заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2012 року у справі №2-6131/11 (2/1312/487/2012), відмовити.

Суддя: Г.Б. Жовнір