Ухвала суду № 139808760, 15.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6906/26

УХВАЛА

про скасування судового наказу

15 вересня 2026 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07.08.2026 року у справі № 462/6906/26 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,

встановив:

11.09.2026 року боржниця ОСОБА_1 звернулася до Залізничного районного суду м. Львова із заявою про скасування судового наказу. Заява мотивована тим, що боржниця не погоджується з виданим судовим наказом, оскільки вважає, що вказана заборгованість не є безспірною. Зазначає, що про вказаний судовий наказ боржниці відомо не було, а з його змістом ознайомлена лише 28.08.2026 року. Крім того вказує, що вимоги є безпідставними та необґрунтованими, боржниця некористується житлово-комунальними послугами за які нараховано борг, оскількиквартиру АДРЕСА_1 Актом від 04.12.2007 року від`єднано від центрального опалення та гарячого водопостачання, а внутрішньобудинкові мережі перебувають на обслуговуванні у ОСББ «Повітряна 94». У зв`язку з викладеним боржниця вважає, що заявлена до стягнення заборгованість не є безспірною, а тому судовий наказ підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали заяви про скасування судового наказу та матеріали справи № 462/6906/26, в їх сукупності, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Норми Цивільного процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Тож, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що Залізничним районним судом м. Львова 07.08.2026 року у справі № 462/6906/26 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 5 223 грн. 98 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.05.2024 року по 30.06.2026 року, 898 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 266 грн. 96 коп. 3% річних., 2 669 грн. 18 коп. заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з 01.05.2024 року по 30.06.2026 року, 392 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 79 коп. 3% річних. та 332,80 грн. судового збору.

Указаний судовий наказ отримано боржницею 28.08.2026 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 3 ст. 171 ЦПК України встановлено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.

Окрім цього, наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, тому відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Підстав для повернення заяви про скасування судового наказу не встановлено, а зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження, тому у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважаю, що доводи, викладені боржницею у заяві про скасування судового наказу, потребують додаткового дослідження, що неможливо здійснити в рамках наказового провадження. Із заяви боржниці вбачається, що остання не згідна зі стягненням заборгованості та вважає вимоги стягувача необґрунтованими, а відтак вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заяву про скасування судового наказу слід задовольнити і скасувати такий.

Разом з цим, суд роз`яснює стягувачу, що такий не позбавлений права звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 19, 170, 171 ЦПК України, суд -

постановив:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 07.08.2026 року у справі № 462/6906/26 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги задовольнити.

Судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2026 року у справі № 462/6906/26 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги скасувати.

Роз`яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Постигач О. Б.