Ухвала суду № 139808361, 16.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Справа № 337/5453/26

Провадження № 1-кс/337/451/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026080000000303 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026080000000303 від 05.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

15.09.2026 слідчий ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотання, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про арешт майна, вилученого в ході обшуку проведення обшуку 14.09.2026 за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів буд. 2, у приміщенні на третьому поверсі, яке орендує ТОВ «Смарт Медіа Системз (ноутбуки, системні блоки, паперова документація, мобільний телефон Phone 11 Pro Max).

В обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що в ході супроводження матеріалів кримінального провадження встановлено групу осіб, які на території міста Запоріжжя організували кол-центр, що під виглядом Ізраїльської благодійної організації здійснює дзвінки російськомовним громадянам Ізраїлю та зловживаючи довірою останніх, виманюють грошові кошти начебто для допомоги тяжко хворим дітям, які проходять лікування в лікарнях, бідним дітям, а також пораненим військовим, які знаходяться в шпиталях.

В ході обшуку було вилучено аркуші паперу з друкованим текстом на яких міститься «спіч», за яким вони повинні спілкуватися з громадянами Ізраїлю та як вести діалог у разі відмови надати грошові кошти.

Вилучені предмети мають доказове значення у кримінальному провадженні, визнані речовими доказами, та можуть бути використані як доказ протиправних дій, у зв`язку з чим сторона обвинувачення клопоче про арешт вказаного майна.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про арешт майна, просили задовольнити. Під час засідання клопотали про долучення копій протоколів огляду, які, на думку сторони, свідчать про протиправну діяльність кол-центру.

Представник власника майна заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що кол-центр працює багато років, легально, надає послуги ізраїльській благодійній організації на умовах аутсорсу. Сам кол-центр неодноразово (з 2011 року) був об`єктом рейдерських атак та вилучення комп`ютерної техніки з боку правоохоронних органів, водночас, жодне кримінальне провадження не було закінчено скеруванням до суду, жодній особі підозри не вручалися. Правова кваліфікація за ст. 190 КК України (шахрайство) є надуманою, жодних потерпілих у справі немає, а постійні обшуки та вилучення майна переслідують лише мету тиску на підприємство.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення

збереження речових доказів (пункт 1 ч. 2).У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Оцінивши викладені в клопотанні слідчого обставини та долучені на їх підтвердження докази, слідчий суддя вважає недоведеною наявність підстав для накладення арешту на майно. У матеріалах клопотання відсутні докази, які вказують на наявність потерпілих, яким завдано шкоду діями працівників кол-центру. Долучений до матеріалів клопотання «спіч» (скріпт) свідчить про діяльність з пропозицією надати благодійну допомогу дітям, літнім людям, і сам по собі не вказує на вчинення протиправних шахрайських дій.

Сторона обвинувачення просила долучити до матеріалів клопотання роздруківки з вилученого телефона та комп`ютера (протоколи огляду від 15.09.2026), однак вказані докази також свідчать про організацію збору коштів на допомогу ізраїльським військовослужбовцям, підготовку святкових обідів для солдатів.

На питання суду, яким чином було знято інформацію з комп`ютера та телефона, слідчий повідомив, що доступ до вказаних пристроїв був вільним та не потребував подолання системи логічного захисту.

Щодо єдиного повідомлення у Whatsapp в вилученому телефоні «Iphone 11 Pro Maxx» (обліковий запис «Валентина», протокол огляду від 15.09.2026), на яке сторона обвинувачення вказувала як на доказ несанкціонованого списання коштів з картки - «У мене сьогодні одна людина працює в новій програмі. Все перевірила працює. Гроші з карти без CVV знімаються», сторона захисту (представник власника майна ОСОБА_6 ) зазначила, що вказаний платіж був пов`язаний з оплатою роботи нової клієнтської CRM-бази, і жодним чином не пов`язаний з несанкціонованими списаннями коштів з чужих карт. Тобто вказаний платіж був легальним, що сторона обвинувачення не спростувала.

В матеріалах справи відсутні докази завдання діями ТОВ «Смарт Медіа Системз» матеріальної шкоди жодній особі.

На переконання слідчого судді сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження та на підставі досліджених доказів не довела, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 16, 132, 170-173, 372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку 14.09.2026 за адресою: м. Запоріжжя, просп. Металургів буд. 2, у приміщенні на третьому поверсі, яке орендує ТОВ «Смарт Медіа Системз» відмовити.

Ухвала слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 16.09.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_7