Ухвала суду № 139807845, 16.09.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2535/26

Провадження № 2/307/1202/26

УХВАЛА

16 вересня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Цубера М.М. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Гримут Тетяна Василівна, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача Тячівської державної нотаріальної контори про скасування заборони на відчуження.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

08 вересня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивачки Гримут Т.В. про долучення доказів, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання додаткових доказів та поновити пропущений процесуальний строк на їх подання, а саме: адвокатський запит № Д/382026 від 11 серпня 2026 року; лист-відповідь Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області № 1071/02-10 від 01 вересня 2026 року. В обґрунтування посилається на те, що під час підготовки до розгляду справи та з метою уточнення інформації щодо належності житлового будинку виключно позивачці як єдиному власнику, було виявлено розбіжності у даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. З невідомих причин власником (або особою, щодо якої внесено відомості) зазначено ОСОБА_2 . З метою усунення будь-яких сумнівів та доведення факту, що позивачка є єдиним законним власником нерухомого майна, нею, як адвокатом, було направлено адвокатський запит від 11 серпня 2026 року (№ Д/382026) до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області. На вказаний запит отримано лист-відповідь № 1071/02-10 від 01 вересня 2026 року. Вказані документи (копія запиту та оригінал відповіді) є належними та допустимими доказами, оскільки вони безпосередньо спростовують причетність ОСОБА_2 до спірного нерухомого майна та підтверджують безпідставність накладеного арешту (обмежень), порушуючи права позивачки. Без дослідження цих доказів неможливо встановити дійсну картину правовідносин та винести законне рішення. Зазначає, що сторона позивача об`єктивно не мала можливості надати вказані докази під час подання позовної заяви, оскільки потреба у їх отриманні виникла лише в процесі розгляду справи після детального аналізу записів реєстру та виявлення невідповідностей щодо прізвища ОСОБА_2 , про які раніше позивачці не було і не могло бути відомо. Окрім того, доказ як матеріальний носій інформації (відповідь № 1071/02-10) був фізично створений лише 01 вересня 2026 року суб`єктом владних повноважень за наслідками розгляду адвокатського запиту. З огляду на те, що справа перебуває у підготовчому провадженні, а докази здобуто адвокатом у найкоротші строки після виявлення процесуальної необхідності, пропущений строк підлягає поновленню.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник Гримут Т.В. в судове засідання не з`явилися, згідно поданої заяви представник просила підготовче судове засідання провести без їх участі та задовольнити вказане клопотання про доручення доказів.

Представник Тячівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши клопотання представника позивачки, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Згідно ч. 10 ст. 83 ЦПК України, докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Згідно ч. 4-5,8 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 2 ст.126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поновлення процесуального строку визначено ст. 127 ЦПК України.

Так, згідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Вирішуючи питання поновлення строку для подання доказів, суд враховує основні засади цивільного судочинства, в тому числі, принципи пропорційності, змагальності, диспозитивності, які гарантують право кожного учасника процесу подати свої докази, відстоювати свою позицію перед судом, враховуючи значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, та обов`язок суду сприяти учасникам процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, та розглянути справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог та на підставі поданих доказів.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, по необхідність поновлення строку для подання доказів, та клопотання про долучення доказів задовольнити, а заявлені докази - долучити до справи.

Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено під час ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 81, 83, 127, 258-261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Гримут Т.В. про долучення доказів задовольнити.

Поновити строк для подання доказів.

Приєднати до матеріалів справи докази:

-адвокатський запит №Д/382026 від 11 серпня 2026 року;

-лист-відповідь Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області № 1071/02-10 від 01 вересня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 вересня 2026 року.

Суддя М.Д.Стецюк