Ухвала суду № 139806988, 10.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/26515/25

провадження № 1-кп/753/1232/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

представник потерпілого ОСОБА_6 ,

під час судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004290 від 25.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 197-1 КК України,

встановив:

Історія судового провадження

До Дарницького районного суду м. Києва 08 грудня 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020004290 від 25.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358; ч. 4 ст. 358; ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Вказане кримінальне провадження перебувало на стадії судових дебатів.

29 липня 2026 року захисником ОСОБА_7 подано клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження № 12025100020004290 від 25.11.2025.

Мотиви заявленого клопотання

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, сторона захисту посилається на те, що інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України є кримінальним проступком, а за ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 197-1 КК України є нетяжкими злочинами, з моменту їх вчинення минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, які визначені ст. 49 КК України.

У клопотанні зазначено, що документи, які є предметом обвинувачення за ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, були оформлені у 2020 році, тоді як самовільне зайняття земельної ділянки, що інкримінується за ч. 3 ст. 197-1 КК України, припинилося 07.09.2021 року.

Відтак, як вважає сторона захисту, строки давності за вказаними кримінальними правопорушеннями сплинули 21.01.2025, 06.05.2023 та 07.09.2024 відповідно.

Також у клопотанні зазначено, що підстав для переривання перебігу строків давності, передбачених ч. 3 ст. 49 КК України, немає, оскільки ОСОБА_5 не оголошувався у розшук та нового кримінального правопорушення не вчиняв.

На підставі викладеного, захисник просила суд звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити стосовно нього вказане кримінальне провадження.

Позиції сторін з приводу заявленого клопотання

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання, просили таке задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 частково заперечувала проти задоволення клопотання в частині закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 197-1 КК України, посилаючись на те, що враховуючи триваючий характер правопорушення строки давності по ньому не завершились.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора.

Суд, дослідивши матеріали, заслухавши думку захисників, обвинуваченого, прокурора, представника потерпілого, проаналізувавши доводи клопотання захисника, дійшов таких висновків.

Мотиви суду

Статтею 284 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, за яких закривається кримінальне провадження та провадження щодо юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 2 статті 285 КПК визначено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Також частиною 3 статті 285 КПК України визначено, що підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України

Санкція ч. 3 ст. 197-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу у розмірі від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вказана санкція цієї частини статті була змінена у бік пом`якшення Законом України від 23.08.2023 № 3342-ІХ, незважаючи, що суд у цьому випадку застосовує інститут звільнення від кримінальної відповідальності, втім вважає необхідним застосувати положення ст. 5 КК України, уточнивши редакцію статті, якою має бути в редакції Закону України від 23.08.2023 № 3342-ІХ.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, віднесене до нетяжких злочинів згідно зі ст. 12 КК України, а тому строк давності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, це триваючий злочин.

Днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння.

Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні цього кримінального правопорушення в період часу не пізніше серпня 2020 року.

У свою чергу вказане кримінальне правопорушення було фактично припинене 24 вересня 2025 року, оскільки саме у цей день ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва був накладенй арешт на земельну ділянку.

Отже, саме з 24 вересня 2025 року розпочався обрахунок трирічного строку притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 197-1 КК України, себто станом на 10 вересня 2026 року він не закінчився.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, не закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України

Санкція ч. 4 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді штрафу у розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Вказана санкція цієї частини статті була змінена у бік пом`якшення Законом України від 23.08.2023 № 3342-ІХ, незважаючи, що суд у цьому випадку застосовує інститут звільнення від кримінальної відповідальності, втім вважає необхідним застосувати положення ст. 5 КК України, уточнивши редакцію статті, якою має бути в редакції Закону України від 23.08.2023 № 3342-ІХ.

ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення 21 січня 2020 року, що віднесене до кримінальних проступків згідно зі ст. 12 КК України, а тому строк давності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України становить три роки.

А тому, п?ятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 20 січня 2023 року.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України

Санкція ч. 3 ст. 358 КК України передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Санкція цієї частини статті не зазнавала будь-яких змін з 2020 року.

ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення 21 січня 2020 року, що віднесене до нетяжкого злочину за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п?яти років, а тому строк давності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України становить п?ять років.

Отже, п?ятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився 20 січня 2025 року.

Враховуючи наведене, на час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і розгляду клопотання захисника, закінчився п`ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно із ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку минуло п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об`єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України.

Тому суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є неприпустимим.

Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.

Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_5 з моменту вчинення інкримінованих правопорушеннь закінчились строки давності, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності слід задовольнити частково, звільнивши ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження за ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

З огляду на викладене та керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 49, 197-1, 358 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону України від 23.08.2023 № 3342-ІХ), на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12025100020004290 від 25.11.2025 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності закрити в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 197-1 КК України (в редакції Закону України від 23.08.2023 № 3342-ІХ), на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, відмовити.

Ухвала в частині закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1