Рішення № 139805977, 09.09.2026, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/855/26

Провадження №2/148/1007/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

09 вересня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" (надалі ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 06.07.2024між ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс" та відповідачем було укладено кредитний договір №85768882, згідно з умовами якого відповідач отримала 7200 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс" умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі визначеній кредитним договором.

Натомість відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 49356 грн, з яких: 7200 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 38556 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків; 3600 грн прострочена заборгованість за штрафами.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію про погашення кредитної заборгованості, однак спір не було вирішено.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №85768882 від 06.07.2024 в розмірі 49356 грн, а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 8000 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом із тим, у прохальній частині позовної заяви він заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, день і час судового засідання відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, відомостей про причини своєї неявки суду не надала, у встановлений судом строк відзив не подала.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу заочно, за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 06.07.2024 відповідач ознайомилась із паспортом споживчого кредиту продукту "85768881" (а.с.12-14) та того ж дня між нею та ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс" в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит №85768882 (надалі кредитний договір), який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором j87exnwt (а.с.5-11).

За умовами договору сторони погодили наступне:

- п.1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором;

- п.1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 7200 грн;

- п.1.3. Кредит надається/видається 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 06.07.2024. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів;

- п.1.4. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до Графіків платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 01.07.2025;

- п.1.5.1. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 1,4 % в день;

- п.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 547,5 % річних;

- п.2.1. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку/особистий рахунок позичальника

- п.2.2.3 За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: пільговий період 30 календарних днів з 06.07.2024 по 05.08.2024, пільгова процентна ставка - 1,4 %; стандартний період 330 календарних днів з 06.08.2024 по 01.07.2025, стандартна процента ставка - 1,5 %;

- п.4.5. Цифрове значення суми та/або розміру відшкодування: штрафів за продуктом "PDL Кредит" становить "50 %" від суми отриманого кредиту (п.1.2. договору);

- п.4.6. У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4. кредитного договору на 1 (один) календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту (п.1.2. договору);

- п.4.6.2. У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4. кредитного договору на 10 (десять) календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санації (штраф), у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту (п.1.2. договору);

- п.12. реквізити платіжної карти позичальника НОМЕР_1 .

Також сторонами був підписаний Графік платежів за договором про споживчий кредит №85768882 від 06.07.2024, згідно з яким загальна вартість кредиту станом на 01.07.2025 становить 45864 грн, з яких: 7200 грн - сума кредиту; 38664 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 11-12).

Відповідно до копії довідки ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс" підтверджено, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит №85768882 від 06.07.2024 ідентифікована ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс". Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором j87exnwt, дата і час відправки одноразового ідентифікатора позичальнику 06.07.2024 о 11:06:02 об 11:06:02, номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор +380988337784 (а.с. 14).

ТОВ ФК "Тайгер-Фінанс" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується копією повідомлення ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 19.12.2025 Вих.№3831-1435357470-19122025 про успішність перерахування 06.07.2024 на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів в сумі 7200 грн (а.с. 15).

Натомість відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком станом на 30.06.2025 становить 49356 грн, з яких:: 7200 грн тіло кредиту; 38556 грн проценти; 3600 грн штраф (а.с. 15-18).

З метою досудового врегулювання спору представником позивача на адресу відповідача була направлена претензія від 07.01.2026 Вих.№23781485/246, у якій останню було повідомлено, що сума її заборгованості за кредитним договором складає 49356 грн та вимагалось негайно її погасити за вказаними реквізитами (а.с. 18).

У зв`язку з невиконанням відповідачем її зобов`язань за кредитним договором №85768882 від 06.07.2024представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.1, 3-4, 7 та 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також аналога власноручного підпису.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.1-3 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору), процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, оскільки не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Щодо стягнення з відповідача штрафу суд зазначає наступне.

Як вбачається із позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 3600 грн.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В той же час, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, законодавець визначив, що на період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь позикодавця неустойки (штрафу, пені).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на вищевказані норми законодавства, відповідач, як позичальник є звільненою від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу. Тому його нарахування є незаконним.

Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 3600 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу, відповідач будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача до суду не надала.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатила, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №85768882 від 06.07.2024 лише в розмірі 45756 грн, з яких: 7200 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 38556 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач не надала суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції представника позивача, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог сума судового збору в розмірі 2468,21 грн ( 2662,40 х 45756 / 49356 = 2468,21 грн (а.с.1), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7416,48 грн ( 8000 х 45756 / 49356 = 7416,48 грн), оскільки їх розмір документально підтверджений, зокрема: копією договору про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, у якому сторони узгодили в п.2.3., що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складаї 8000 грн без ПДВ (а.с.21); копією Додатку до договору №0207 про надання правової (правничої) допомоги від 02.07.2025 - Акту №246 наданих послуг (правової (правчиної) допомоги) від 14.01.2026, згідно з яким сума наданих послуг по боржнику ОСОБА_1 визначена в розмірі 8000 грн (а.с.22); копією детального опису наданих послуг до Акту №246 від 14.01.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, складеного 14.01.2026, який містить найменування послуг та кількість витраченого часу (а.с.26); копією ордера на надання правничої (правової) допомоги від 04.11.2025 (а.с.22); копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 (а.с.20).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», ч.5 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", ст.4, 15, 207, 526, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження якого: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів, 79018, IBAN: НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, заборгованість за договором про споживчий кредит №85768882 від 06.07.2024 в розмірі 45756 грн (сорок п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень), з яких: 7200 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 38556 грн прострочена заборгованість за сумою відсотків.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за штрафом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Тайгер-Фінанс", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження якого: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів, 79018, IBAN: НОМЕР_4 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2468,21 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7416,48 грн, а всього - 9884,69 грн (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні шістдесят дев`ять копвйок).

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: