Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 146/386/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
представників потерпілого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020200000039 від 30 березня 2022 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Іванівка, Уманського району Черкаської області українка, громадянка України, освіта вища, одружена, на утриманні має одну неповнолітню дитину, займала посаду бухгалтера відділу освіти, спорту, культури та туризму Томашпільської селищної ради, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима,
вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України
ВСТАНОВИВ:
У провадженні судді Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 перебуває на розгляді кримінальне провадження на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам процесуального законодавства. Зокрема зазначив, що обвинувачення є неконктертим, в обвинувальному акті відсутнє посилання на дійсне положення Закону та статті про кримінальну відповідальність, як того вимагає п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме епізод від 4 березня 2022 року кваліфіковано із застосуванням кримінального закону, який на момент інкримінованої події ще не набрав чинності, також обвинувальний акт містить обвинувачення у вчиненні двох діянь, кримінальна протиправність яких була скасована законом, що має зворотну дію, в обвинувальному акті не конкретизовано предмет кримінальних правопорушень за ст. 358 КК України, обвинувальним актом не визначено, яка саме форма об`єктивної сторони ч. 2 ст. 358 КК України інкримінується ОСОБА_6 , обвинувальний акт не дає однозначної відповіді щодо повторності та єдиного умислу.
Обвинувачена ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію свого захисника адвоката ОСОБА_7 .
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта. Зазначив, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України, в ньому містяться всі відповідні відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України. Також обвинувальний акт містить чіткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Представники потерпілого - ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, приходить до наступного висновку.
За змістом положень статей 110, 290, 291 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування, складається слідчим та затверджується прокурором після повідомлення підозрюваного та захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Завданням підготовчого провадження є перевірка наявності підстав для призначення судового розгляду, в якому суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність правових підстав для прийняття судових рішень, передбачених частиною третьою статті 314 КПК України.
Порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акту передбачено ст.291 КПК України. Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.
Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням статті 291 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором.
Даний обвинувальний акт складено 29 квітня 2022 року слідчим СВ ВП № 2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_8 та затверджено 29 квітня 2022 року начальником Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме згідно з положеннями ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті відображено всі необхідні відомості, які він має містити, зокрема анкетні відомості обвинуваченої, потерпілого, викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статтю закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.
На цій стадії кримінального провадження суд лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не досліджуючи суть обвинувачення, а тому не вправі пропонувати прокурору зазначати в обвинувальному акті інші обставини чи події або викладати їх в інший спосіб.
Визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Щодо відсутності формулювання обвинувачення суд зазначає, що обставини, на які в своєму клопотанні посилається захисник, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору, можуть бути підтверджені, або спростовані виключно під час судового розгляду кримінального провадження по суті у судовому засіданні. Питання щодо правильності кваліфікації дій обвинуваченої також може бути вирішено судом за наслідками судового розгляду.
Доводи сторони захисту про відсутнє конкретне формулювання обвинувачення, суд до уваги не приймає, оскільки зміст ст. 291 КПК України розширеному тлумаченню не підлягає і прокурор, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, виклав у обвинувальному акті всі обставини кримінального правопорушення, які він вважав встановленими, і відповідно цим обставинам формулювання обвинувачення, тому суд не вправі в ході підготовчого судового засідання надавати оцінку змісту зазначеним прокурором відомостям у даному процесуальному документі та формулюванню обвинувачення.
Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор. Тобто, визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.
Отже, посилання сторони захисту на те, що прокурором в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, тому встановити суть обвинувачення неможливо, суд не бере до уваги, оскільки на даній стадії кримінального провадження суд не наділений повноваженнями надавати оцінку викладеним у обвинувальному акті фактичним обставинам, які підлягають встановленню та дослідженню в ході судового розгляду.
Таким чином, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 містить необхідні відомості, передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України. Виходячи зі змісту ст. ст. 314-315 КПК України, встановлення та доведення обставин скоєння злочину, кваліфікація дій обвинуваченого, не може бути предметом судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання, оскільки вказані питання підлягають вирішенню судом під час судового розгляду.
У відповідності до правової позиції касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 3 липня 2019 року по справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Обставини, на які покликається захисник обвинуваченої, як підстави повернення обвинувального акту, фактично зводяться до заперечення обвинувачення та спростування обставин вказаних прокурором кримінальних правопорушень, що є виключно предметом стадії судового розгляду кримінального провадження, а не підставами повернення обвинувального акту.
За наведених обставин в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта слід відмовити.
Керуючись ст. 291, 314-317 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 15 вересня 2026 року о 15 годині 00 хвилин.
Суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 139805918, Томашпільський районний суд Вінницької області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 146/386/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: