Ухвала суду № 139805776, 16.09.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1828/26

Провадження №:1-кп/138/204/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,

в ході підготовчого судового засідання, в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайсуду Вінницької області, по кримінальному провадженню № 42023020000000182 від 19.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В Могилів-Подільський міськрайонний суд з Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд по даному провадженню з викликом обвинуваченого, прокурора, захисника, представника потерпілої особи і свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також прийняти до розгляду цивільний позов.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти призначення провадження до судового розгляду. Захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та про залучення цивільного співвідповідача ТОВ «Енерджигазтрейд».

Представник потерпілої особи ОСОБА_6 зазначила, що Могилів-Подільська міська рада не зверталась з позовом до будь-яких осіб про відшкодування завданої шкоди, про яку йдеться в обвинувальному акті, разом з тим, на лист прокурора про намір звернутися від її імені та в її інтересах з позовом до суду останньому було повідомлено, що Могилів-Подільська міська рада має намір звернутись з таким позовом до винної особи. При цьому фактично заперечила проти прийняття цивільного позову до розгляду та не заперечувала проти призначення провадження до судового розгляду.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.09.2026 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору. Позовну заяву, подану прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури у Вінницькій області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, залишено без руху з наданням прокурору строку п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання до суду документів, які підтверджують підстави здійснення ним представництва інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради, відкладено підготовче судове засідання.

14.09.2026 на виконання ухвали суду від 10.09.2026 прокурор подав до суду заяву про усунення недоліків, долучивши до неї лист прокурора ОСОБА_3 від 29.05.2026 № 02.53-2956вих-26, адресований Могилів-Подільській міській раді, та відповідь першого заступника Могилів-Подільського міського голови від 04.06.2026 №02-22/1687.

Так, у листі прокурора ОСОБА_3 від 29.05.2026 зазначено, що Могилів-Подільською міською радою не вжито жодних самостійних заходів щодо цивільно-правового захисту інтересів громади у межах кримінального провадження № 42023020000000182 від 19.05.2023, зокрема не подано цивільного позову у порядку ст. 128 КПК України, та повідомлено, що Могилів-Подільська окружна прокуратура має намір на підставі та в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в межах розгляду зазначеного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, звернутись з позовною заявою в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 326 221,46 грн.

Згідно відповіді Могилів-Подільської міської ради від 04.06.2026 прокурора повідомлено, що після набрання вироком законної сили та встановлення розміру заподіяних збитків Могилів-Подільська міська рада Вінницької області розглядатиме питання щодо реалізації права на судовий захист шляхом пред`явлення цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої протиправними діями ОСОБА_4 , в інтересах Могилів-Подільської міської територіальної громади.

Суд, заслухавши думки та клопотання прокурора, захисника, обвинуваченого, представника потерпілої особи, дослідивши зміст обвинувального акту та клопотання захисника, вважає, що необхідно призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні з участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілої особи, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області, об`єктивних підстав для його закриття чи зупинення немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Згідно ст. 314-1 КПК України також слід зобов`язати уповноважений орган пробації скласти досудову доповідь про обвинувачену.

Щодо пред`явленого прокурором цивільного позову суд зазначає наступне.

Прокурором в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради до відповідача ОСОБА_4 подано позовну заяву про відшкодування збитків, завданих злочином, у яких прокурор просив суд позовну заяву розглянути разом з кримінальним провадженням та стягнути з ОСОБА_4 на користь Могилів-Подільської міської ради шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 326 221,46 грн.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив розглянути позовну заяву в інтересах держави одночасно з кримінальним провадженням.

Верховний Суд у постанові від 21.11.2019 у справі № 668/5277/16-к зробив висновок, що у статтях 36 та 128 КПК України визначено, що прокурор у кримінальному провадженні наділений правом пред`являти цивільний позов в інтересах держави. Реалізація цього права залежить від дотримання прокурором встановлених у законі умов, які стосуються не тільки форми та змісту позовної заяви, а й інших правових факторів. Цими умовами визначено порядок подання цивільного позову і обов`язок суду прийняти позовну заяву, якщо вона відповідає вимогам законодавства. З моменту винесення судом ухвали про призначення судового розгляду кримінального провадження і починається розгляд заявлених прокурором позовних вимог, а до цього (у підготовчому судовому засіданні) відбувається перевірка заяви на відповідність її вимогам законодавства, адже форма та зміст позовної заяви у кримінальному провадженні повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються в порядку цивільного судочинства. За такого підходу механізм реалізації прокурором права на пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні залежить від положень, закріплених у статтях 119, 121, 122 ЦПК України. Підстава цивільного позову прокурора в кримінальному провадженні поділяється на фактичну основу та процесуальні передумови. Фактична основа являє собою комплекс юридично значущих обставин (юридичних фактів), з якими матеріальний закон пов`язує виникнення правовідносин між державою, що зазнала майнової шкоди, та особами, зобов`язаними її відшкодувати (обвинуваченим, цивільним відповідачем), і з яких прокурор виводить свою матеріально-правову вимогу.

Отже, саме у підготовчому провадженні суд має здійснити перевірку цивільного позову у кримінальному провадженні на відповідність вимогам як КПК України, так і ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 3 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом (п. 5 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України.

Так, згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, зазначене не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

У даному провадженні, обґрунтовуючи правові підстави свого представництва в суді інтересів держави в особі Могилів-Подільської міської ради, прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідно до п. 1.4 Статуту Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Водоканал» засновником і власником Підприємства є Могилів-Подільська міська територіальна громада Могилів-Подільського району Вінницької області в особі Могилів-Подільської міської ради Вінницької області.

Орган за яким закріплено функції управління підприємством, є виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради Вінницької області.

Відповідно до п. 4.1 Статуту майно складають основні фонди і оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Власником такого майна підприємства виступає засновник підприємства. Управління майном підприємства здійснює засновник або орган управління.

Таким чином, Могилів-Подільська міська рада є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду за захистом порушених інтересів.

Поряд з цим, як зазначено в позовній заяві, Могилі-Подільська міська рада як потерпіла юридична особа у кримінальному провадженні та уповноважений орган, жодних самостійних заходів по захисту порушених прав не вжило, а тому прокурор може здійснювати представництво інтересів в суді в особі цього компетентного органу.

Разом з тим, як встановлено в підготовчому судовому засіданні, Могилів-Подільська міська рада повідомила прокурора про бажання здійснювати захист своїх інтересів самостійно, зазначивши підстави та наміри щодо цього окремим листом. При цьому представник потерпілої особи Могилів-Подільської міської ради фактично заперечила проти прийняття цивільного позову до розгляду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц дійшла наступних висновків. З наведених норм (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12).

Також, в постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 607/16590/20 (провадження № 51-923км22) заначено, що оскільки "інтереси держави" є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.

В зазначеній постанові Верховний Суд констатував, що звертаючись до суду з позовом, прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.

Наведене узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду (наприклад, із постановами Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 458/1036/16-к, провадження № 51-4008км21; від 11 вересня 2019 року у справі № 397/533/18, провадження № 51-2700км19 тощо).

Також суду звертає увагу, що в постанові Верховного суду від 21.01.2020 у справі № 369/1850/18 (провадження № 61-18948св19) зазначено, що відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно зі статтею 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред`явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності саме з моменту повідомлення особі про підозру, тобто коли особа визначена слідчим як така у відношенні якої достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення (стаття 276 КПК України).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Як слідує з реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , останньому повідомлено про підозру 04.05.2026. Відтак Могилів-Подільська міська рада як суб`єкт владних повноважень та потерпіла особа у кримінальному провадженні має право звернутись з позовом про відшкодування завданої їй шкоди в межах строку позовної давності, тобто до 03.05.2029.

Відтак, позов не містить обґрунтування і тих обставин, що у даному випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює Могилів-Подільська міська рада.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З цих підстав суд повертає позовну заяву (цивільний позов) прокурору, що не позбавляє права належного позивача звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).

Таким, чином, прийшовши до висновку повернути позовну заяву прокурору, клопотання захисника про залучення співвідповідача підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 27, 127-129, 314-316, 369-372 КПК України, ст. 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області на 11 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Позовну заяву, подану прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради, повернути прокурору.

Зобов`язати уповноважений орган пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, депутата Могилів-Подільської міської ради 8 скликання, керівника МКП «ККП» та фізичної особи-підприємця, не судимого, яку подати до Могилів-Подільського міськрайонного суду в строк до 11 год. 00 хв. 28 вересня 2026 року.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження: прокурора, обвинуваченого, захисників, представника потерпілої особи та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду, в частині повернення позовної заяви, може бути подана до апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1