Ухвала суду № 139805690, 16.09.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1983/26

провадження № 1-кс/136/336/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Липовець

Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Липовець, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту та повернення майна власнику,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2026 ОСОБА_3 подано до суду клопотання про зняття арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.09.2026 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020060000249 від 03.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що згідно з обставинами, викладеними в ухвалі суду від 07.09.2026, зазначеним електричним трициклом користувався ОСОБА_4 , у якого працівниками поліції було вилучено вказане майно.

Разом з тим власником зазначеного електричного трицикла являється заявник, що підтверджується наявними у неї документами на майно, зокрема інструкцією з експлуатації, гарантійним талоном та іншими документами, які підтверджують право власності.

ОСОБА_3 не заперечує проти проведення слідчих дій та експертного дослідження трицикла, якщо такі дії необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, разом з тим після проведення необхідних слідчих дій та фіксації необхідних характеристик майна, його подальше утримання на арешт майданчику фактично позбавляє заявницю, як власницю можливості користування та розпоряджатися власним майном, тим більш погодні умови впливають на стан трицикла та батареї.

Зважаючи на зазначені вище обставини, ОСОБА_3 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.09.2026 у справі № 136/1983/26, провадження № 1-кс/136/320/26 на електричний трицикл Corso Hardy 1200W, 2025 року випуску, серійний номер рами FY25093053.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, належним чином повідомлена.

Слідча ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд клопотання без її участі.

Враховуючи те, що учасники судового розгляду не з`явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із положеннями ч.ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України iз клопотанням про скасування арешту майна може звернутися підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.09.2026 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026020060000249 від 03.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України накладено арешт на електричний трицикл Corso Hardy 1200W, 2025 року випуску, серійний номер рами FY25093053, незареєстрований, чорного кольору, власницею якого являться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 .

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини: не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Зміст принципу непорушності права власності полягає в неприпустимості свавільного втручання в це право суб`єктів приватного та публічного права, у тому числі й держави (якій заборонено довільно встановлювати підстави позбавлення права власності та обмеження в його здійсненні, звужувати правомочності власника). Неприпустимість протиправного позбавлення права власності є елементом змісту цього принципу.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A № 98).

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії по розкриттю злочину та притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Наведене свідчить про те, що станом на день розгляду справи в арешті майна не відпала необхідність та арешт накладено обґрунтовано.

Крім того, суд вважає, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна на вилучений транспортний засіб здійснювався відповідно до вимог КПК України.

Враховуючи наведені норми, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що обмеження власника транспортного засобу у праві на відчуження, без позбавлення права користування і розпорядження буде співмірним потребам досудового розслідування та відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, а тому з урахуванням вимог ст.ст. 100, 174 КПК України вважає за доцільне скасувати арешт з електричного трицикла частково, надавши його власнику можливість користування та розпорядження ним, при цьому, залишивши заборону відчужувати.

Керуючись ст.ст. 26, 128, 131, 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, - задовольнити частково.

Частково скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 07.09.2026 року на електричний трицикл Corso Hardy 1200W, 2025 року випуску, серійний номер рами FY25093053, незареєстрований, чорного кольору, власницею якого являться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , та повернути його власнику на відповідальне зберігання з наданням можливості користування та розпорядженням транспортним засобом, без права відчуження.

У решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6